Легендарна зона між Маямі, Бермудами та Пуерто-Ріко поступово втрачає свій статус найстрашнішого місця на планеті.
Тривалий час порожнечу на місці зниклих суден заповнювали теоріями про портали та інопланетне втручання. Проте свіжі дані вчених вказують на значно прозаїчніші, хоча й не менш небезпечні природні механізми. За інформацією видання Mirror, ключем до розгадки стали хімічні процеси на океанічному дні та стрімкий розвиток технологій.
Головним «підозрюваним» у справі про зникнення плавучості суден став … метан. Дослідники припускають, що потужні викиди цього газу з донних покладів здатні радикально змінювати щільність води. У такому середовищі корабель просто втрачає здатність триматися на поверхні й миттєво йде на дно.
Вчений Рональд Кнаппер у коментарі для What If Science зазначив, що в цьому районі могло існувати активне метанове поле. На його думку, саме виснаженням цих запасів пояснюється затишшя, яке спостерігається в регіоні останні десятиліття.
«Це не інопланетяни чи портали, а рідкісні комбінації сил навколишнього середовища. Викиди метану з дна океану, наприклад, були запропоновані як небезпека, здатна порушити плавучість та роботу двигунів», — стверджує Кнаппер.
Скептична частина наукової спільноти наголошує на тому, що Бермудський трикутник ніколи не був унікальною аномалією. Раніше цей район вважався небезпечним через раптові шторми та шквали, які в епоху до появи точних метеопрогнозів ставали фатальними. Радарні системи середини минулого століття перебували на стадії зародження і не могли попередити пілотів про небезпеку.
Сьогодні кожен рейс перебуває під безперервним наглядом. Будь-яка нештатна ситуація фіксується миттєво, що позбавляє таємницю підґрунтя для існування.
«Хоча докази залишаються дискусійними, відомо, що такі викиди відбуваються і в інших регіонах. Якщо колись під Трикутником існувало активне поле, а потім затихло, це може пояснити зростання та спад кількості інцидентів», — підсумовував дослідник.
Геологічні процеси не статичні. Океанічне дно рухається, а разом із ним дрейфують і магнітні аномалії чи зони викиду газів. Цілком імовірно, що те, що ми називали «Бермудським трикутником», просто змінило координати або припинило своє існування завдяки фізичним змінам у земній корі.
Читай також:
