Літо 1977 року....
Телескоп Big Ear, що працював в Огайо, зафіксував радіосигнал тривалістю 72 секунди, який не схожий був ні на що з того, що досі ловили на Землі. Його зафіксували лише раз — і більше він ніколи не повторювався. Сигнал виглядав настільки переконливо, що волонтер SETI, який працював з роздруківками, обвів його червоним маркером і написав поруч коротке, але гучне: «Wow!». Відтоді — це один із найзагадковіших випадків у пошуку позаземного розуму.
- Що ж ми знаємо тепер? Чому сигнал «Wow!» став таким особливим?
На відміну від звичних радіошумів, цей сигнал був надзвичайно вузькочастотним і пролунав на частоті, яку вчені вважають оптимальною для міжзоряного зв’язку — так званій «лінії водню». Вона є своєрідною «тихою смугою» в космосі, на якій легко розпізнати штучні сигнали серед природних.
Сигнал зафіксували лише один раз, і жодна інша спроба знову його знайти не мала успіху. Але саме це зробило його ще загадковішим.
- Вчені знову повертаються до цієї теми
Нещодавно команда професора Абеля Мендеса з Університету Пуерто-Рико оголосила про нові відкриття. Досліджуючи дані з телескопа Аресібо за 2017–2020 роки, вони виявили кілька сигналів, які дуже нагадували оригінальний «Wow!». Найцікавіше — ці сигнали надходили з області навколо червоного карлика, відомого як зоря Тігардена. Що важливо — всі ці сплески були набагато слабшими, приблизно в 60–100 разів, але мали схожу структуру. І саме це наштовхнуло вчених на нове пояснення.
- А якщо це не інопланетяни?
Команда Мендеса дійшла висновку, що ці сигнали, найімовірніше, мають природне походження. Вони могли виникнути в міжзоряних хмарах холодного водню, які піддалися впливу надпотужного спалаху — наприклад, гамма-сплеску від нейтронної зорі. У такому випадку водень починає поводитися як своєрідний космічний підсилювач — мазер — і випромінює вузькосмуговий сигнал. Цей процес не був відомий у 1977 році, тож на той момент версія з інопланетним зв’язком виглядала логічною. Сьогодні ж наука просунулась значно далі.
Оригінальний сигнал «Wow!» був настільки потужним і своєрідним, що залишається простір для сумнівів. Тим паче, що подібні сплески фіксуються надзвичайно рідко, і лише найбільші телескопи здатні їх вловити. Після аварії телескопа Аресібо, таких можливостей стало ще менше.
І хоча все більше схиляється до того, що «Wow!» був витвором природи, сам факт того, як чітко він відповідає теоретичним характеристикам штучного сигналу, досі змушує замислитися.
Читай також:
