Свято живих мерців – одне з найбільш незвичайних іспанських свят. Відзначається воно 29 липня на північному заході Іспанії. У цей день вшановують тих, хто пережив клінічну смерть.
Людей, що колись опинилися на межі життя і смерті, рівно о 10.00 укладають в труни і влаштовують з ними хід до найближчого кладовища. Фактично, цей обряд є основою самого свята і служить нагадуванням тим, кому вдалося залишитися в живих, про своє знайомство зі смертю. Таким чином вони ще раз «репетирують» доленосну зустріч і усвідомлюють, чого їм вдалося уникнути. Під час ходи паломники підносять хвалебну пісню своєї покровительки: «Свята діва Березня, зірка Півночі, ми представляємо тобі тих, хто бачив смерть».
Після цього труни несуть до найближчої церкви. Там по ним читають месу, після якої трапляється імпровізоване воскресіння: «покійні» піднімаються з трун і приймають привітання рідних і близьких.
Меса може повторюватися за день кілька разів, так як бажаючих взяти в ній участь, як правило, збирається дуже багато, а, оскільки урочистий обряд прочани проводять в труні, то місць на площі і в самій церкві не вистачає.
Як би страшно не виглядало це дійство, фестиваль живих мерців, по суті, не несе в собі жалоби, а служить нагадуванням про те, що чудо можливо навіть тоді, коли людина стоїть на порозі смерті. Як правило, свідки похмурої урочистої меси залишаються під сильним враженням, а часом відчувають страх.
Друга частина свята – це веселі вуличні гуляння і куштування традиційного для цього свята – восьминога, приготованого в мідному казані. Цього дня вуличні торговці продають барвисті статуї Богородиці та Ісуса.
Таким чином учасники Дня живих мерців дякують святій Марті де Рібартеме, яка вважається покровителькою воскреслих.
Закінчується Фестиваль ледь не померли грандіозним феєрверком, який є традиційним для всіх свят в Іспанії і так подобається жителям і гостям іспанського королівства.
