Це відкриття на дні Атлантики змушує істориків переглянути межі можливостей людей кам’яної доби.
Поблизу острова Сен, що в Бретані (Франція), під товщею води виявлено монументальний об’єкт, який кардинально змінює уявлення про архітектуру та соціальну організацію мезолітичних спільнот.
Як пише видання arkeonews, перші натяки на існування об'єкта з'явилися ще у 2017 році завдяки лазерному скануванню морського дна. Проте справжній прорив стався під час підводних експедицій 2022–2024 років, які підтвердили: на затопленому плато розташовано щонайменше 11 окремих кам’яних об’єктів штучного походження.
Центральне місце серед знахідок посідає масивна стіна, відома як TAF1. Це не просто хаотичне скупчення каміння, а складна інженерна споруда, що демонструє неабияку майстерність тогочасних будівельників.
Довжина конструкції сягає 120 метрів, а її залишки лежать на глибині 7–9 метрів. Фундамент стіни складається з гранітних блоків, що підсилені шістдесятьма вертикальними монолітами. Така структура дозволяла об’єкту стояти тисячоліттями, попри агресивний вплив океанічних хвиль та припливів.
Дослідники датують споруду приблизно 5800 роком до нашої ери. Це період переходу від мезоліту до неоліту — час, коли людина лише починала масштабні експерименти з організацією простору.
Археологи вважають, що комплекс функціонував як гігантська рибна пастка. Стіни перекривали затоплені долини таким чином, щоб під час відпливу риба залишалася у штучних басейнах.
Однак масивність TAF1 натякає на додаткові ролі:
- Захист берега. Ширина та міцність стін могли служити бар’єром проти штормів.
- Територіальний символ. Можливо, це був маркер власності або меж території прибережних громад.
Створення такої споруди вимагало не лише фізичної сили, а й глибокого знання припливних циклів, логістики та координації зусиль великої групи людей. Це спростовує міф про те, що складне будівництво було притаманне виключно пізнішим землеробським культурам.
Ці підводні стіни є своєрідним «нульовим пацієнтом» мегалітичної традиції Бретані. Знамениті менгіри та дольмени регіону з'явилися набагато пізніше, тож знахідка біля острова Сен може бути найдавнішим прикладом монументального кам'яного будівництва в Атлантичній Європі.
Цікаво, що бретонські легенди про затоплені міста, які раніше вважалися лише казками, тепер отримують реальне археологічне підґрунтя. Стіни острова Сен — це німе свідчення боротьби давніх людей із поступовим наступом океану, який зрештою поглинув їхню землю, але зберіг їхню працю для нащадків.
Читай також:
