У I кварталі 2025 року кібератаки на організації зросли на 47%...
Щодня користуємось Telegram, Viber, Facebook чи інтернет банкінгом, прості дії можуть захистити від втрат. Кібер-гігієна — як миття рук для даних: один клік по фішингу від вашого банку — і грошей нема.
За даними Check Point Research, у I кварталі 2025 року кібератаки на організації зросли на 47% — у середньому 1 925 щотижня.
Я - Ярослав Гордійчук - спеціаліст з кібербезпеки, розповім вам про п’ять звичок — від 2FA до перевірки посилань — що допоможуть зменшити ризики.
Що таке кібер-гігієна, і чому вона потрібна
Кібер-гігієна — це рутина, яку ми виконуємо щодня, щоб зберегти свою безпеку в мережі. Схоже на миття овочів перед їжею: бруд не завжди видно, але ризик є. Так само в інтернеті — краще діяти превентивно.
Щоб уникнути проблем, варто:
- регулярно змінювати паролі;
- перевіряти посилання перед тим, як переходити за ними;
- не відкривати підозрілі файли або вкладення в листах і месенджерах.
Через слабкий пароль зламали Facebook і розіслали фішинг друзям. Уникнути цього допомогли б оновлення, 2FA та резервне копіювання — мінімум часу, максимум захисту.
Основні загрози в мережі у 2025 році
У 2025 році основні кіберзагрози стали ще витонченішими. Найпоширеніші з них:
- фішинг у месенджерах;
- програми-вимагачі;
- атаки через незахищені Wi-Fi.
Мені в Telegram надходили фейкові повідомлення від нібито мого банку — класичний фішинг. Такі атаки спрацьовують, бо багато хто не перевіряє джерело.
Мій досвід підказує, що найвразливіші тут ті, хто нехтує базовими правилами кібер-гігієни. Найчастіше це проявляється у:
- використанні слабких паролів;
- відсутності двофакторної аутентифікації;
- ігноруванні оновлень програмного забезпечення;
- відкритті підозрілих посилань і файлів.
У 2024 році CERT-UA опрацювала 4 315 кібер-інцидентів, що підтверджує: ніхто не застрахований, а захист починається з особистої відповідальності.
П’ять звичок для безпечного перебування в мережі
Щоденні цифрові звички майже без затрат часу захищають від більшості загроз, запобігаючи втратам даних і грошей. З мого досвіду, ті, хто їх дотримується, рідко стають жертвами фішингу чи зломів.
- Раз на 3 місяці змінюємо паролі, зберігаємо в менеджері (1Password), кожен — унікальний і складний.
- У месенджерах, соцмережах і банківських застосунках вмикаємо 2FA — навіть зламаний пароль не дасть доступу.
- Підозрілі посилання перевіряємо у VirusTotal — хвилина може врятувати від вірусів.
- У публічних Wi-Fi використовуємо VPN (NordVPN) для шифрування трафіку.
- Щотижня робимо резервні копії на Google Drive чи диск для швидкого відновлення.
Це і є мої особисті інновації в підході до кібер-гігієни.
Інструменти для підтримки безпеки
Щоб забезпечити захист даних у повсякденній роботі з інтернетом, я використовую кілька перевірених інструментів:
- ESET блокує шкідливе ПЗ до запуску та перевіряє вкладення у пошті й месенджерах.
- Bitwarden зберігає складні паролі у зашифрованому вигляді та автоматично підставляє їх у форми входу.
- uBlock Origin блокує рекламу й фішингові сайти, прискорюючи завантаження та зменшуючи ризики.
- Proton VPN шифрує з’єднання, особливо у публічних Wi-Fi, захищаючи від перехоплення даних.
За даними CERT-UA, торік лише 38% українців регулярно оновлювали програми. Ця недбалість часто призводить до зламів, тож оновлення для мене — обов’язковий елемент захисту нарівні з іншими інструментами.
Висновок
Ці звички зменшують ризик помилкових кліків і ускладнюють доступ зловмисникам. 2FA робить викрадений пароль марним, резервні копії відновлять файли після шифрування. Надійні паролі й оновлення закривають бекдори та розривають ланцюг атаки. Зробіть це рутиною — просто, але ефективно для безпеки й збереження даних.
