Життя у невеликому німецькому селі Ферсте (Нижня Саксонія) завжди було розміреним, а місцевого мешканця Манфреда Хухтхаузена та його родину вважали місцевими старожилами.
Але ніхто не підозрював, що це твердження можна відправляти прямісінько у Книгу рекордів. Як виявилося, родина Хухтхаузенів живе тут 3 000 років — це щонайменше 120 поколінь!
Неймовірну родинну генеалогію розкрив ДНК-аналіз древніх останків, про що повідомило німецьке видання BILD.
Предки Манфреда Хухтхаузена мешкали у Печері Ліхтенштейна, що розташована лише за два кілометри від його нинішнього будинку в Гарці. Ця печера стала об'єктом сенсаційного археологічного відкриття у 1980 році. Тоді було знайдено понад 4200 кісток та їхніх фрагментів — залишки близько 60 осіб, похованих приблизно у 1000 році до нашої ери, тобто в Бронзову добу. Серед знахідок також були бронзові прикраси, кераміка та сліди вогнищ, що вказують на похоронні ритуали.
Справжній прорив стався у 2007 році. Дослідники Геттінгенського університету зуміли розшифрувати древню ДНК, виділену з цих останків. Щоб знайти живих родичів, вони запропонували старожилам села Ферсте здати зразки слини. Манфред Хухтхаузен був одним зі 120 добровольців.
«Через дев'ять місяців я отримав лист від окружної адміністрації. Там було написано: ви — один з тих з печери. Я подумав, що це помилка», — розповів Манфред Хухтхаузен.
ДНК-аналіз не лише встановив родинний зв'язок, але й дозволив вченим відтворити зовнішність древніх мешканців. Як з’ясувалося, їхній зріст, колір очей та волосся виявилися дуже схожими на нинішніх жителів регіону.
Ба більше, докторка Брігітте Моріц, директорка музею HöhlenErlebnisZentrum в Бад-Грунді, припускає, що древні старожили були заможними людьми.
«На їхніх кістках немає слідів важкої фізичної праці, поранень або насильства. Ймовірно, вони були соляними торговцями, — зазначила Брігітте Моріц. — «Біле золото» добували з солоної води, випарюючи її в глиняних посудинах. Умови в Гарці були для цього ідеальні».
Сама печера, за словами експертів, була місцем повторного поховання, де покійників переносили для «подорожі в потойбічний світ».
Читай також:
