Гімн України: символ незламності, єдності та визволення

Це не просто пісня, а один із головних державних символів поряд із Прапором і Гербом. Гімн «Ще не вмерла України...» став голосом боротьби та надії, закріпленим у серці кожного українця. Пориньмо в його історію, дізнаємось більше про те, як цей твір став символом нашої свободи, і чому він має таке значення для нас сьогодні.

• Історія створення та перші кроки до популяризації:

У 1862 році Павло Чубинський написав текст для гімну, який пізніше адаптував композитор Михайло Вербицький. Цікаво, що Чубинський написав слова під впливом сербської пісні, яку почув на вечірці в Києві, а музика, спочатку створена для гітари, була пізніше переписана для хору.

Уже в 1917 році пісня стала гімном Української Народної Республіки, але після поразки національно-визвольних змагань її заборонили. Тільки  в 1989 році цей твір знову прозвучав публічно на фестивалі «Червона рута», а вже в 1991 році, після проголошення незалежності, «Ще не вмерла України...» стало символом відродженої держави.

Музична редакція гімну була офіційно затверджена 15 січня 1992 року, а текст закріпили лише у 2003 році. Слова «Ще не вмерла України...» стали тим маніфестом, який проголошував невмирущу силу української нації. Це не просто пісня, це заклик до боротьби за свободу, за незалежність.

Особливо потужне значення цей гімн набув з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. Кожне слово, від «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» до «І покажем, що ми, браття, козацького роду», стало пророчим. Українці знову довели, що готові боротися до кінця за свою незалежність, і цей гімн став символом, що об'єднує весь народ.

• Маловідомі факти:

1. Оригінал тексту та музики гімну, написаний рукою авторів, зберігається в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.
2. Пісня «Ще не вмерла України...» була національним гімном за часів УНР та ЗУНР.
3. У Радянському Союзі пісню не ухвалили гімном УРСР через її суперечність комуністичній ідеології. Чубинському довелося заплатити високу ціну — його вислали в Архангельську губернію за «шкідливий вплив на розум простолюду».
4. У радянському кінематографі пісня «Ще не вмерла України...» була рідко використана; вперше її почули у фільмі 1987 року «Вісімнадцятирічні».
5. В Україні для Державного гімну випустили пам'ятні монети та марки, зокрема у 2005 та 2012 роках.

Державний гімн України — це не лише пісня, це дзвін свободи, який ми несемо в серці, на кожному кроці. Його слова відображають незламний дух українців, їхню боротьбу за свою землю, свою мову і свою гідність. Сьогодні, в часи, коли кожен з нас стає частиною великої боротьби за незалежність, гімн «Ще не вмерла України...» знову звучить у кожному серці, в кожному акційному кроці. Україна є і буде вільною, а цей гімн — символом нашої перемоги.

Читай також:

• Наосліп і без шасі: як пілот посадив літак на річку, врятувавши 155 життів
• 10 сантиметрів страху: у Китаї виявлено скам'янілість отруйного скорпіона-гіганта
• Невидимі вороги авіації: чим вулкани небезпечні для літаків?