У них відібрали Батьківщину, але вони все ще сподіваються її повернути, а поки що прагнуть допомогти Україні на фронті. Про батальйон "Крим" у програмі Дембель на 2+2.
Вони залишили свої домівки, ставши на захист нашої держави, брали участь у запеклих боях на Донбасі, під Маріуполем, у Шахтарську, обороняли Савур-Могилу. А наразі, нікому не потрібні, змушені намагатися вижити на Вінниччині.
"Було важко. У нас, по-перше, не було військового досвіду, по-друге, одразу потрапити в таке серйозне становище... Ми доїхали, вийшли з машини, нам одразу сказали: "Через 15 хвилин машина відходить, треба їхати на штурм. Ви готові?" Звичайно, готові, чого ми сюди приїхали", – пригадує перші дні на фронті Іса Акаєв, командир підрозділу "Крим".
Після двох років війни про татар, які виступили за збереження цілісності України та мужньо віддавали за неї своє життя, просто забули, а підрозділ "Крим" так і не було легалізовано, а отже, бійці не отримали ані статусу, ані допомоги.
"Розмов було багато із міністром внутрішніх справ, і в Міністерстві оборони, і з Президентом – з ким тільки не розмовляли. Все добре, але ніхто нічого не робить", – не без прикрості каже Мустафа Джемілєв, лідер кримськотатарського народу.
"Зараз ми нікому не потрібні, хоча можемо принести користь, – впевнений Іса Акаєв. Як і усі інші, чоловік сумує за втраченою Батьківщиною: – Це наша земля, це мій дім. Мені здається, що там найкраще повітря, найкраща вода, найгарніші дерева. Я це відчуваю, я дуже хочу повернутись. Ми звідти не втекли, ми виїхали, щоб закріпитись тут. Нам потрібні сили, щоб повернутись туди".
Чому держава ігнорує своїх іноземних захисників, дивіться у програмі Дембель на 2+2. Нові випуски щонеділі о 15:00.
