Історія Бердянської колонії почалася з інтерв'ю. Правозахисники записали розповіді колишніх засуджених, і суспільство дізналося, що відбувається за стінами закритого режимного об'єкта.
До ГО «Захист в'язнів України» також звернулися родичі тих, хто відбував покарання в 77-й колонії, а організація ініціювала кримінальне провадження в ДБР.
Роками правоохоронці про схему не знали. Новоприбулих зустрічали жорстко: їх змушували сидіти навпочіпки, тримати руки перед собою й дивитися в землю, а тих, хто падав, били. Далі до в'язнів застосовували катування, від голок під нігті до ударів по п'ятах. За словами слідчих, коли до колонії приїжджав прокурор і хтось скаржився, до всіх скаржників потім застосовували додаткові тортури. Правозахисник пояснює, чому перевірки не працювали: прокурор з нагляду був кумом начальника колонії.
Безпосередніми виконавцями були засуджені з особливого прошарку, яких самі в'язні називають «козлами». За співпрацю з адміністрацією вони мали привілеї: не виходили на важку роботу, першими отримували цигарки та заборонені мобільні телефони.
Окремий напрям становили гроші. Після катувань постраждалим давали телефон і вимагали, щоб рідні переказали гроші на банківську картку. Суми залежали від статку родини: від 500 гривень до близько 100 тисяч. За оцінкою слідчих, адміністрація отримувала так приблизно 300 тисяч гривень на місяць. Ті, хто не міг заплатити, мусили тяжко працювати. Зокрема, вони чистили рибу, а за невиконану норму їх били.
Обшук і спецоперацію на території колонії готували до лютого 2022 року, проте повномасштабне вторгнення це зірвало. Слідчі пішли іншим шляхом. Вони розшукали колишніх в'язнів по всій країні, ті під відеозапис показали, як до них застосовували катування, а лікарі зіставили травми з їхніми розповідями. Достовірність свідчень «козлів» перевіряли на поліграфі. Дмитро Мірковець, керівник Головного слідчого управління ДБР, пояснив, що керівники колонії відмовилися від поліграфа, після чого слідчі вирішили, що там справді є відповідний злочин, і почали розслідувати його активніше. За словами слідчих, вони зібрали понад 150 томів матеріалів. До відповідальності притягли керівника установи, його першого заступника й 14 засуджених.
«Метод саме Бердянської колонії і її адміністрації полягав в тому, щоб залишити свої руки чистими, для того, щоб правоохоронці не могли жодним чином зіставити звірства, які чинилися, і які приведуть до керівництва колонії», – розповів перший заступник директора ДБР Олександр Удовиченко.
Адміністрація Державної кримінально-виконавчої служби запевняла слідчих, що в країні такого більше не повториться.
Чи справді так було? І яке відео змусило ДБР повернутися до цієї теми? Більше про це – у новій серії документального серіалу «ДБР. Резонансні розслідування»:
