Змінила комфортне життя в США на український окоп: як 22-річна американка рятує життя наших захисників?

Загублений світ

Вона здобула освіту парамедикині в рідному штаті…

У свої 22 роки Гленна Манчего з Юти, США, вирішила залишити комфортне життя на Батьківщині та вирушити на інший континент, щоб допомогти людям, які потерпають від війни. Коли вона дізналася про вторгнення російських військ в Україну, її рішення було швидким і рішучим — допомагати тим, хто цього потребує.

«Я американка, але часто називаю себе українкою. Я займаюсь евакуацією поранених, допомагаю вивозити з поля бою загиблих», — каже Гленна.

Вона здобула освіту парамедикині в рідному штаті, що стало її перепусткою на фронт. Батьки намагалися відмовити її від цього кроку, але Гленна зробила свій вибір і стала частиною другого інтернаціонального легіону в Україні. Дівчина не лише парамедикиня, але й медсестра, і санітарка. Вона завжди готова до викликів, що ставить перед нею війна.

Сьогодні Гленна Манчего — молодша сержантка ЗСУ з позивним «baby dog», який дали їй побратими. Дівчина зізнається, бійці інтернаціонального легіону та 63-ї механізованої бригади стали для неї другою родиною.

Ця молода американка — приклад справжньої відданості та мужності. У свої 24 роки вона вже бачила наслідки звірств, які здійснюють російські війська в Україні: зруйновані міста, зламані життя. Проте це лише стимулює її боротися за майбутнє з усіма його випробуваннями.

Навіщо інші іноземці їдуть боронити Україну від рашистської навали? Більше історій бійців добровольчого іноземного легіону дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

Осінь 1918 року стала часом, коли стара карта світу розсипалася на очах, як суха мозаїка. 
Сьогодні ми живемо у світі високих технологій, проте страх перед глобальною катастрофою нікуди не зник.
Про цю частину Атлантики в Португалії говорять пошепки…
19012026
Нещодавно епіцентром наукового прориву стали пустельні каньйони південно-західного Техасу. Тривалий час вважалося, що знамениті фрески вздовж річки Пекос — це відносно недавня спадщина. 
У 1967 році радянська влада провела одну з найдивніших «спецоперацій», яка більше нагадувала дешевий детектив, аніж наукову експедицію.