У сучасному світі важко уявити наше щоденне життя без соціальних мереж. Кожен з нас проводить години, перегортаючи безкінечну стрічку, завантажуючи свої фотографії та отримуючи лайки та коментарі. Соціальні мережі стали не просто звичкою, а справжньою залежністю.
Соцмережі впливають на нас за такою ж самою схемою, як і їжа на собак Павлова. Вчений-фізіолог Іван Павлов проводив досліди, які робили умовні рефлекси у собак. Також і ми заходимо до соціальних мереж у передчутті винагороди, тільки замість їжі – дози дофаміну (гормон, який викликає у людини відчуття задоволення). Він з’являється від наших лайків, коментарів, репостів і викликає залежність.
«Кожного такого лайку у нас активується система винагороди мозку і ми відчуваємо невеличку ейфорію. Ми хочемо знову повторити, і постійно чекаємо цих лайків», - розповів нейрофізіолог Віктор Комаренко.
Технології соціальних мереж навмисно спроектовані так, щоб викликати у нас залежність та змінювати наше поведінку. Іншими словами, ми стаємо піддослідними: над нами проводять тести, тренують реакції та змінюють наш вибір і навіть самих нас.
«Найпершим додатком із соцмереж був Facebook. Його головною метою було зайняти якнайбільше вашого часу. Ми створювали дещо, що викличе звикання. Ми, винахідники, це розуміли, усвідомлювали, але все одно так зробили. Саме з цією метою була придумана кнопка «Like», - зробив шокуюче зізнання співзасновник Facebook Шон Паркер.
Але чому чоловік критикує власне створіння, акції якого зробили його мільярдером? Подробиці– дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:
Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.
Дивись також:
- Секрети Стоунхенджу: будівельників легендарної стародавньої обсерваторії вбили «прибульці»
- До 2050 року статус «місто на воді» перейде до Лондона, а Венеція піде під воду: існує загроза нового Всесвітнього потопу
- Феномен долини Ехо: мешканці острова Лусон ховають своїх рідних, підвішуючи їх на скелі