Забобони та прикмети вiйни: сучасні захисники не воювали по суботам, а козаки – танцювали перед ворогами

Загублений світ

На межі життя і смерті, віра у прикмети та знаки згори потроюється…

«На вiйнi краще розсипати сіль, ніж патрони» - так каже військова мудрість. За словами командира військової роти Ігоря Мазура, в умовах, коли людське життя балансує на межі життя і смерті, віра у прикмети та знаки згори потроюється.

«Дехто з бійців носив біля серця металічний портсигар. Була надія на те, що їх це врятує», - розповів Ігор Мазур.

Ігор брав участь у бойових діях не тільки в зоні АТО, а й у грузинсько-абхазькому конфлікті – очолював український загін, який воював на боці грузинів. Зізнається, що під час вiйни краще з Богом не жартувати. Він розповів, як виносив пораненого хлопця, який до цього відштовхнув священника, відмахнувся від Біблії і одягнув черевики, зняті з мертвого.

Віра у певну випадковість, каже Мазур, допомагає демонам сумніву. На грузинсько-абхазькій вiйнi, за словами чоловіка, все лихе, у тому числі смерть товаришів, траплялася в суботу, тому її назвали – «чорною».

«Тоді ми ухвалили рішення віддати шану «чорній» суботі і більше цього дня тижня не воювали. Після цього, ніхто з бійців не загинув», - поділився командир.

Цікаво і те, що наші предки – козаки теж мали свої традиції і прикмети під час битв. Найцікавішим була традиція – «танець смерті».

Найбезстрашніші козаки під’їжджали до супротивника на відстань пострілу і починали свій смертельний танець. Вони майстерно гарцювали на конях, сміялися і викрикували лайки. Таким чином вони викликали сміливців з боку ворога на поєдинок. Коли ж ворожі солдати бездумно неслися у бій, закипівши від люті, там на них вже чекала смерть під вогнем козацьких мушкетів.

Щодо прикмет козацтва, то у «Думі» про Олексія Поповича йдеться, що під час бою у храмах йшли богослужіння, де закликали Господа Бога, Матір Божу і небесне воїнство, щоб козакам надали силу і мужність для перемоги над ворогами.

Звісно ж, кожний козак мав з собою оберіг. Найпоширеніші з них: хустина, рушник, хрест. Але перед морськими походами козаки брали з собою жменьку рідної української землі, на випадок, якщо козаку доведеться вмерти на чужбині, щоб у нього була поруч рідна земля…

Більше цікавих фактів про забобони та прикмети війни, дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Читай також:

Матеріал підготувала – Ніна Карчхадзе.

25062026
Паризьке поліцейське управління кінця 19 століття нагадувало конвеєр із хаосу та безсилля. 
На початку 20 століття уявлення європейської науки про мамонтів та льодовикову добу було кардинально змінено завдяки випадку в маленькому прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині. 
Давні греки колись називали Азовське море Меотидою, що означало «годувальниця», а римляни через його невелику глибину зневажливо іменували Меотійським болотом.
Легенди про Всесвітній потоп присутні у культурах багатьох народів світу, проте тривалий час історики вважали їх виключно релігійними чи поетичними метафорами. 
25062026
Іноді найгучніші археологічні відкриття з’являються не серед руїн храмів чи стародавніх міст, а просто під звичайними полями...