У російському селищі Оймякон -50 вважається звичною зимовою температурою. Це найхолодніше місце у світі, де постійно живуть люди. Саме тут зафіксували рекордні -72 градуси!
Дістатися до Оймякона непросто, доведеться летіти до Якутська, а потім ще й долати тисячу кілометрів наземним транспортом. Головне, кажуть місцеві, дорогою не зупинятися і мати при собі кількаденний запас палива та їжі, адже при температурі -60 техніка часто виходить із ладу. А чекати на допомогу можна по кілька днів. Однак, за іронією долі, доїхати до Оймякона можна лише за лютих морозів, бо на деяких річках немає мостів.
Дорогу до Оймякону називають "дорогою кісток", адже будували її бранці ГУЛАГу.
Постійне поселення у такому місці з’явилось у 30-х роках минулого сторіччя. Аби вижити поруч із полярним колом, люди йдуть на хитрощі, невідомі тим, хто живе у помірному кліматі.
Колись безлюдна Антарктида тепер теж має постійних мешканців та навіть умовну столицю, де живуть 1300 людей. Мак-Мердо – найбільше поселення, порт, транспортний вузол і дослідницький центр в Антарктиці. Тут вивчають усе: зміни клімату, дику природу, переміщення льодовиків. А поруч працюють художники та письменники. Антарктична столиця може похвалитися навіть власним рок-фестивалем!
Гадаєте, ніхто не хоче жити посеред Північного Льодовитого океану по сусідству з айсбергами та білими ведмедями? Насправді, охочих щороку стає більше, незважаючи на чудернацькі правила найпівнічнішого міста світу.
У норвезькому місті Лонг’їр закон суворо забороняє помирати, адже тіла не розкладаються у вічній мерзлоті і можуть приманити білих ведмедів, що живуть по сусідству.
А на прогулянку тут треба брати із собою великокаліберну зброю.
Більше неймовірного у Загубленому світі на 2+2!