Як росія підсадила на «атомну голку» весь світ – у новому випуску «Загубленого світу»

Загублений світ

24 квітня о 17:00 на телеканалі 2+2 вийде новий випуск проєкту…

У новому випуску ведучий Геннадій Попенко розкаже, чому росії було так важливо захопити Запорізьку АЕС та як за допомогою атомної енергетики рф просуває власну агентуру по всьому світу.

Білорусь, Туреччина, Китай, Іран, Індія – ось не повний перелік країн, де росія активно зводить АЕС. Таким чином рф не тільки роками отримує величезні кошти від продажу енергії, але й просуває за кордоном власну агентуру. До 2014 року Україна повністю залежала від російського палива і навіть була його найбільшим покупцем. Та попри чисельні диверсії сусідньої країни за сім років українці таки змогли зіскочити з російської «ядерної голки» – у січні 2021 року Україна почала виробляти стільки електрики, що її надлишок довелося експортувати до ЄС. Вже за місяць російські війська захопили Чорнобильську та Запорізьку АЕС й розпочали ядерний терор.

Як росія перетворила мирний атом на гібридну зброю, навіщо іноземці купують атомні електростанції у рф, яка торгує бракованим паливом, скільки коштує лояльність країн до держави-терориста – дізнавайтеся у новому випуску «Загубленого світу».

А також почуйте ексклюзивні подробиці злочинів російської армії від речника ЗАЕС Андрія Туза, який був бранцем окупантів, піддавався тортурам, але дивом втік з полону.

Шокуюча правда про ядерний шантаж росії – в інформаційно-пізнавальному проєкті «Загублений світ» 24 квітня о 17:00 на телеканалі 2+2.

Loading...

Дивися також:

Досвід територіальної близькості з агресивним сусідом змушує держави мислити категоріями тотальної оборони. 
У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати.