«Вони могли зцілювати, оживляти мертвих та телепортувати речі через інтернет»: українець стверджує, що жив на затонулій Атлантиді

Загублений світ

Його звати Валентин і він – дослідник аномального з Київщини…

Дослідник аномального з Київщини Валентин Траянський стверджує, що у своєму попередньому житті був одним із мешканців затонулої Атлантиди. Більше того, за допомого медитації він навчився повертати свою свідомість у минуло і гуляти вулицями колишньої Батьківщини. За словами чоловіка технічний розвиток древньої Атлантиди значно випереджав досягнення сучасної людської цивілізації.

«Було розвинено зцілення від невиліковних хвороб, оживлення мертвих, а інтернет у них був такий, що вони не просто могли розмовляти онлайн як ми, але і за бажанням передати навіть гроші. Я, наприклад, вставляю $1000, вони телепортуються і мій співрозмовник може у себе їх забрати», - каже дослідник аномального з Київщини Валентин Траянський.

Чоловік запевняє, що реінкарнація була звичним явищем для мешканців Атлантиди. Багато наших видатних учених у попередньому втіленні жили на цьому загадковому острові. Саме отримані там знання і  дозволили зробити їм геніальні відкриття. Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.