Устриці – їжа бідняків та живий щит від хвиль: вражаючі факти про популярний делікатес

Загублений світ

У 19 столітті їх збирали ті, кому не вистачало грошей на справжнє м'ясо…

Зараз у це важко повірити, але у 19 столітті устриці були їжею бідняків. Їх збирали ті, кому не вистачало грошей на справжнє м'ясо. Через масштабні вилови молюски швидко стали рідкістю і вишуканим делікатесом. Неймовірно, але саме ці маленькі молюски можуть врятувати людей від смертельної небезпеки.

У жовтні 2012 року Нью-Йорк накрив ураган Сенді. Штормові хвилі повністю зруйнували мости, дороги та відрізали район Манхеттена від материка. У воді загинуло 150 людей. Аби чотириметрові хвилі не призвели до катастрофи, довелось навіть відключати три атомні електростанції.

Коли ж морський апокаліпсис вщух, міська влада почала думати, як же ж захистити мегаполіс від гігантських хвиль. Вчені запропонували – відновити у затоці Гудзон живі хвилерізи, які сторіччями оберігали місто.

Колись у водах біля Нью-Йорку жили трильйони устриць. Шар за шаром вони утворювали рифи, а ті ставали осередком життя риб. Молюски формували ландшафт та фільтрували воду, а також – захищали місто.

«Устриці створюють устричний риф, схожий на кораловий. Це певний бар’єр, які не можуть зламати жодні хвилі, це – скелі з мушель. Одна самка у хорошому стані може викласти до ста мільйонів яєць. І це тільки одна! А уявіть, коли їх десять тисяч? За короткий час, років 10-15, вони можуть повністю заселити акваторію», - каже власник устричної ферми Андрій Пігулевський.

Ці та інші цікаві факти про морських мешканців дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

25062026
Паризьке поліцейське управління кінця 19 століття нагадувало конвеєр із хаосу та безсилля. 
На початку 20 століття уявлення європейської науки про мамонтів та льодовикову добу було кардинально змінено завдяки випадку в маленькому прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині. 
Давні греки колись називали Азовське море Меотидою, що означало «годувальниця», а римляни через його невелику глибину зневажливо іменували Меотійським болотом.
Легенди про Всесвітній потоп присутні у культурах багатьох народів світу, проте тривалий час історики вважали їх виключно релігійними чи поетичними метафорами. 
25062026
Іноді найгучніші археологічні відкриття з’являються не серед руїн храмів чи стародавніх міст, а просто під звичайними полями...