Устриці – їжа бідняків та живий щит від хвиль: вражаючі факти про популярний делікатес

Загублений світ

У 19 столітті їх збирали ті, кому не вистачало грошей на справжнє м'ясо…

Зараз у це важко повірити, але у 19 столітті устриці були їжею бідняків. Їх збирали ті, кому не вистачало грошей на справжнє м'ясо. Через масштабні вилови молюски швидко стали рідкістю і вишуканим делікатесом. Неймовірно, але саме ці маленькі молюски можуть врятувати людей від смертельної небезпеки.

У жовтні 2012 року Нью-Йорк накрив ураган Сенді. Штормові хвилі повністю зруйнували мости, дороги та відрізали район Манхеттена від материка. У воді загинуло 150 людей. Аби чотириметрові хвилі не призвели до катастрофи, довелось навіть відключати три атомні електростанції.

Коли ж морський апокаліпсис вщух, міська влада почала думати, як же ж захистити мегаполіс від гігантських хвиль. Вчені запропонували – відновити у затоці Гудзон живі хвилерізи, які сторіччями оберігали місто.

Колись у водах біля Нью-Йорку жили трильйони устриць. Шар за шаром вони утворювали рифи, а ті ставали осередком життя риб. Молюски формували ландшафт та фільтрували воду, а також – захищали місто.

«Устриці створюють устричний риф, схожий на кораловий. Це певний бар’єр, які не можуть зламати жодні хвилі, це – скелі з мушель. Одна самка у хорошому стані може викласти до ста мільйонів яєць. І це тільки одна! А уявіть, коли їх десять тисяч? За короткий час, років 10-15, вони можуть повністю заселити акваторію», - каже власник устричної ферми Андрій Пігулевський.

Ці та інші цікаві факти про морських мешканців дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

Розвиток технологій відбувається настільки стрімко, що межа між фантастичним трилером і науковим звітом майже зникла. 
10102026
Король Чарльз у ніч аварії переживав не просто особисту трагедію.
10102026
Енцелад довгий час здавався звичайним крижаним супутником Сатурна…
Феномен творчості Жуля Верна змушує істориків та науковців ламати голови вже не одне покоління. 
Початок 20 століття людство зустріло у стані абсолютної індустріальної ейфорії. Це була епоха гігантських вугільних лайнерів, фабрик, що працювали цілодобово, та непохитної віри у всемогутність науково-технічного прогресу.