Українське любовне зілля: як борщ впливає на лібідо?

Загублений світ

Виявляється українські національні страви спокійно можуть замінити усім відомі афродизіаки…

Виявляється українські національні страви спокійно можуть замінити усім відомі афродизіаки, такі як, наприклад, устриці. Етнографиня Ірина Ігнатенко понад 20 років досліджує еротичний фольклор та сексуальність українців і запевняє, що наші предки знали про особливості овочів та спецій, які розпалюють пристрасть.

«Якщо говорити про склад борщу, то можна сказати, що не дивлячись на те, що це овочі для вживання в їжі, вони ще мають еротичну символіку. – каже етнографиня Ірина Ігнатенко – Українці здавна любили обігрувати кулінарію, овочі та вживання їжі у еротичному сенсі. Це був такий собі завуальований код на позначення речей, про які біло не прийнято говорити прямо. Фактично кожен овоч знаний в українському еротичному фольклорі. А також – був і залишається до сих пір таким собі афродизіаком».

Проте крім лібідо, український борщ гарно впливає на здоров’я, про що говорять навіть генетики.

«Борщ готують на основі помідор чи томатної пасти, а у помідорів високий вміст лікопена. Було помічено, що у людей, в яких вищий рівень лікопена, знижується ризик розвитку деяких ракових захворювань», - каже генетик Дарія Лосєва.

Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти, з 6 лютого, щопонеділка, о 17:00 на 2+2 виходитимуть прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

30042026
Є місця, які ніби вириваються з часової стрічки...
30042026
Цей предмет змушує переглянути уявлення про ритуали пізнього кам’яного віку. 
Інколи один підземний поштовх або вибух вулкана здатен не просто зруйнувати місто, а повністю змінити політичну карту світу чи поставити крапку в пануванні цілої імперії. 
29042026
Уявлення про те, що індіанці майя дирявили зуби лише заради краси та статусу, офіційно застаріло. 
Історія про Всесвітній потоп є чи не в кожній культурі — від біблійного Ноя до шумерського Гільгамеша. Тривалий час це вважали виключно міфологією, поки за справу не взялися океанографи.