У хмарі міститься від 500 до 2 000 тонн води: як і чому такі важкі хмари не падають нам на голови?

Загублений світ

А дані від НАСА вказують на зниження висоти хмар…

Мало кому відомо, що вода в хмарах може важити стільки ж, скільки й реактивний лайнер. Однак, чому вони не падають на нас? Розгадка цього феномену лежить у складному танці природи, де вітри та теплові потоки грають ключову роль.

Кожна хмаринка, яка зависає над нами, є невеличкою армією часточок та кристаликів льоду. А вага цих хмар вражає, в середньому у звичайній хмаринці – 500 тонн води, а от у грозовій міститься і 2 000 тонн!

Проте природні баланс сил не дає цьому всьому впасти нам на голову. Нагріте сонцем повітря розширюється і піднімається вгору, захоплюючи з собою мікроскопічні крапельки води. Така взаємодія створює пласку основу хмари, де нагріте повітря та кристали води утримують одне одного. А от сильні вітри, що тиснуть хмари вгору, допомагають утримувати їх у повітрі.

Але чи можуть хмари колись вирватися та впасти? Виявляється, такі сценарії дуже рідкісні, але все ж таки існують. Хмари, що падають, потребують особливих умов, коли повітряні потоки опускають їх донизу.

Важливо зауважити, що дані від НАСА вказують на зниження висоти хмар, в середньому на 30-40 метрів протягом останніх десяти років. Це може вказувати на зміни в атмосферних умовах. Чи суттєво вплине це на клімат, поки невідомо.

Неймовірну добірку відео із рідкісним явищем, коли хмари падають на землю, знятих у різних частинах світу, дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

03072026
Якщо зайти на розкопки давньоримського міста Помпеї, то на багатьох перехрестях можна побачити великі глиняні амфори з відбитими горловинами. Це були перші громадські пісуари.
Військова форма завжди диктувала тренди повсюдної моди. Це історичний факт. Звичайнісінький в'язаний світло на ґудзиках та закрита маска від вітру насправді ховають у собі деталі наймасштабнішої битви 19 століття.
Світовий вплив Великої Британії сьогодні рідко вимірюється військовою силою напряму. Натомість дедалі частіше йдеться про дипломатичну мережу, історичні зв’язки та так звану «м’яку силу», яка працює не через примус, а через інституції та партнерства.
Історичні зв'язки України з європейськими монархіями значно глибші, ніж здається на перший погляд. 
У 1973 році відбулася справді історична подія: члени британської королівської родини вперше перетнули залізну завісу, щоб відвідати Радянський Союз. 
03072026
Робота почекає. Диван, холодний напій і пульт від телевізора — ось ідеальний план на найближчі два дні.