У хмарі міститься від 500 до 2 000 тонн води: як і чому такі важкі хмари не падають нам на голови?

Загублений світ

А дані від НАСА вказують на зниження висоти хмар…

Мало кому відомо, що вода в хмарах може важити стільки ж, скільки й реактивний лайнер. Однак, чому вони не падають на нас? Розгадка цього феномену лежить у складному танці природи, де вітри та теплові потоки грають ключову роль.

Кожна хмаринка, яка зависає над нами, є невеличкою армією часточок та кристаликів льоду. А вага цих хмар вражає, в середньому у звичайній хмаринці – 500 тонн води, а от у грозовій міститься і 2 000 тонн!

Проте природні баланс сил не дає цьому всьому впасти нам на голову. Нагріте сонцем повітря розширюється і піднімається вгору, захоплюючи з собою мікроскопічні крапельки води. Така взаємодія створює пласку основу хмари, де нагріте повітря та кристали води утримують одне одного. А от сильні вітри, що тиснуть хмари вгору, допомагають утримувати їх у повітрі.

Але чи можуть хмари колись вирватися та впасти? Виявляється, такі сценарії дуже рідкісні, але все ж таки існують. Хмари, що падають, потребують особливих умов, коли повітряні потоки опускають їх донизу.

Важливо зауважити, що дані від НАСА вказують на зниження висоти хмар, в середньому на 30-40 метрів протягом останніх десяти років. Це може вказувати на зміни в атмосферних умовах. Чи суттєво вплине це на клімат, поки невідомо.

Неймовірну добірку відео із рідкісним явищем, коли хмари падають на землю, знятих у різних частинах світу, дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

Ще за кілька кілометрів до маяка на острові Фаял стає зрозуміло, що ця земля має непросту історію…
Гетьманщина початку XVIII століття зовсім не була депресивною околицею, як це намагалися малювати в пізніших підручниках. Навпаки, це була держава з амбіціями, яка активно інтегрувалася в європейську економіку та диктувала свої умови на ринку сировини.
Місто Кернс на північному сході Австралії офіційно вважається світовою столицею дайвінгу. Щороку тут видають рекордну кількість сертифікатів для занурень, а сотні катерів щодня штурмують океанські простори. 
На Азорських островах легко повірити, що земля має власний характер…