Саме тут, серед скель і морських краєвидів, зароджувалося чернече життя, що згодом вплинуло на цілий світ. І серед тих, хто стояв біля витоків цієї традиції, були й вихідці з українських земель.
Перші монахи оселилися на Афоні ще у VIII столітті. Вони шукали усамітнення, духовного очищення та життя, присвяченого молитві. З часом ця місцевість перетворилася на один із найвідоміших центрів православного чернецтва.
Серед тих, хто пов’язаний з Афоном, особливе місце посідає монах Антоній — майбутній засновник Києво-Печерської лаври та Антонієвих печер у Чернігові. Його шлях став містком між Афоном і Києвом, між двома духовними світами.
«Невдовзі після хрещення Київської Русі засновується перший давньоруський монастир на Афоні, який називався Ксевургу, тобто Древоділ. Цей монастир був заснований за підтримки київського князя Володимира і київського князя Ярослава Мудрого, і це був дуже важливий осередок духовної просвіти. Там діяв свій скрипторій, де переписувалися книги. Найімовірніше, що саме в цьому монастирі деякий час монахом подвизався Антоній Печерський», - розповів Сергій Шумило, доктор теології, директор Міжнародного інституту айфонівської спадщини
Життя Антонія сповнене символізму та віри. За переказами, саме на Афоні він отримав знак повернутися додому й започаткувати чернече життя на рідній землі.
«З’являється Богородиця, яка говорить йому, щоб він повернувся в рідний край і заснував там Чернече життя. Антоній приїздить до Києва, як говорить літопис, обходить київські монастирі, але ніде не бачить того типу чернецтва, який він бачив на Афоні. І тоді він йде за місто, і там копає печеру, і таким чином лавра бере свій початок», - розповів Георгій Коваленко, священник ПЦУ, ректор ВІдкритого православного університету Святої Софії-Премудрості.
Саме цей крок став початком нової духовної традиції. Київ поступово перетворився на центр чернечого життя, який продовжив візантійську спадщину.
Про зв’язок між Афоном і Україною говорили і самі афонські монахи. Настоятель монастиря Симона Петра Єлисей підкреслював, що постать Антонія добре відома на Афоні, а його шлях — це частина спільної історії.
Історія перших монахів Афону — це не лише розповідь про віддалений грецький півострів. Це історія зв’язків, які об’єднали різні землі та народи. Українські ченці стали частиною цього великого духовного руху і принесли його традиції на свою землю.
Як саме Афон вплинув на формування духовного життя Києва? І які ще таємниці приховує історія перших монахів? Про все це ти можеш дізнатися у випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз:
Loading...
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:45 на телеканалі 2+2!
Читай також: