Інтерес до археології та антропології завжди був важливою складовою сучасної науки. Вчені протягом століть працювали над розкриттям давніх історій та розвитком людської цивілізації. Однак важливо розуміти, що наукові докази та методи служать основою для побудови історичних концепцій. Відтак, будь-які нові твердження мають бути належно перевірені та обговорені науковою спільнотою.
Так, наприклад, американський дослідник Майкл Кремо та математик Річард Томсон після десяти років досліджень випустили книгу «Заборонена археологія: невідома історія людства». Ця книга висуває тезу, що існують приклади, які свідчать про те, що сучасні люди могли існувати на Землі мільйони років тому, і ці докази, за їхніми словами, приховуються від громадськості через так званий «фільтр знання».
«Існує достатньо підтверджень, знайдених археологами, що людина існувала з самого початку створення Землі: кістки, відбитки стоп, людські артефакти, які датуються віком багатьох мільйонів років», - каже Майкл Кремо.
Він та Річард Томсон прихильники ведичного креаціонізму. Згідно з ним, всесвіт зародився не в результаті великого вибуху, а був створений Брахмою, одним з трьох головних богів в індуїзмі, тож люди і динозаври існували на Землі одночасно.
Книга Крема і Томсона одразу ж стала бестселером і миттєво викликала критику офіційних науковців. Але в тому, що динозаври мешкали разом із людьми, впевнений і український дослідник аномального Олександр Жаркова.
Що він каже, та які шокуючі аргументи приводить, дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:
Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.
Дивись також:
- Гагарін та Армстронг – сакральні імена для космосу: космолог розповів, чому цим астронавтам вдалося здійснити місії
- Актор серіалу «Опер за викликом» Павло Вишняков розповів про роль у стрічці та поділився своїми думками про війну
- Теорему Піфагора знайшли на стародавніх таблицях 1770 року до н.е., які старіші за самого Піфагора