Хтось не голиться перед стартом, хтось дивиться старе кіно, а хтось намагається оминати певні дати. Проте у 1970 році американське космічне агентство вирішило, що наука сильніша за народні перекази. Чи справді прагматичний розрахунок здатен перемогти те, що ми звикли називати «поганим знаком»?
У квітні того року до Місяця готувався вирушити новітній апарат серії «Аполлон». Позаду вже були успішні тріумфи «десятки», легендарний крок Ніла Армстронга на «Аполлоні-11» та впевнена місія дванадцятого номера. Логіка підказувала, що наступним має бути тринадцятий. Враховуючи особливе ставлення американців до цього числа — відсутність 13-х поверхів у хмарочосах чи рядів у літаках — можна було очікувати, що керівництво NASA змінить маркування. Проте інженери залишилися вірними цифрам.
Криза настала за кілька днів після запуску. На величезній відстані у 330 000 кілометрів від рідної планети, серед холодної порожнечі, на борту стався вибух. Кисневий балон розірвало, а батарея опалення вийшла з ладу. Командний модуль почав стрімко втрачати траєкторію, перетворюючись на металеву пастку для екіпажу. Саме тоді в ефірі пролунав сигнал тривоги, який пізніше стане культовою фразою: «Г’юстон, у нас проблема».
Ситуація виглядала безнадійною. Астронавти опинилися за крок до того, щоб назавжди залишитися частиною космічної одіссеї без шансу на повернення. Врятувало диво та холодний розум. В екіпажу залишився місячний модуль, який вони використали як «рятувальний човен». Завдяки неймовірним зусиллям наземних служб та витримці пілотів, траєкторію вдалося вирівняти. Повернення на Землю було схоже на другий день народження.
Після цієї події суперечки про «прокляття чисел» спалахнули з новою силою. Проєкт «Загублений світ» зазначає, що цей випадок став повчальною історією про межу між технічним прогресом та людськими передчуттями. Можна вірити в збіги, а можна шукати технічні дефекти, але факт залишається фактом: після «Аполлона-13» до нумерології в космічних програмах почали ставитися значно серйозніше.
У що вірять люди небезпечних професій — сапери, пожежники та каскадери? Чому вони ніколи не кажуть слово «останній»? Про це і більше – у проєкті «Загублений світ» просто зараз:
Loading...
Читай також: