Мало хто знає, але в самому серці вологих тропічних лісів Амазонії розкинулись землі, що пам'ятають величні цивілізації задовго до приходу європейців. Одним з таких народів було плем'я Ашанінка, чиї предки господарювали на цих територіях ще в доколумбову епоху. Проте останні п'ять століть стали для них безперервною боротьбою за виживання: спочатку з імперією інків, потім з іспанськими конкістадорами. Та найстрашніший удар спіткав їх значно пізніше – століття тому, під час гумового буму.
Уявіть собі дерево, чий молочний сік – концентрований латекс – ще 3 000 років тому використовувався корінними жителями Амазонії для виготовлення м'ячів. Звучить як фантастика, але археологічні знахідки підтверджують цей неймовірний факт. Індіанці називали цей процес збору каучуку поетично – «збирання сліз дерева».
Спочатку новий матеріал не викликав особливого інтересу в європейців. Але з часом винахідливий люд навчився робити з нього плащі, клізми та навіть калоші. Справжній вибух популярності стався наприкінці XIX століття. Гума стала незамінною у виробництві ізоляції для кабелів, труб, шлангів, покриття для підлоги, а головне – шин для велосипедів та автомобілів. Світ потребував все більше і більше каучуку.
Віддалені та бідні села Амазонії почали стрімко перетворюватися на прогресивні міста. Здавалось би, благодать? Аж ніяк. На корінне населення знову насунула хвиля поневолення та вигнання з рідних земель. Уряд Перу безжально віддав їхні території каучуковим компаніям, які не зупинялися ні перед чим у своїй жазі до збагачення.
«Мої батьки розповідали, як білі намагалися нас знищити. Мої предки зуміли втекти у джунглі», – з болем згадує лідер племені Шіна.
Тисячі корінних жителів Амазонії стали жертвами нещадної експлуатації, були перетворені на рабів і безжально знищувалися за найменшу непокору. Лише деяким вдалося врятуватися і втекти.
Гумовий бум закінчився так само раптово, як і почався. Синтетичний каучук частково витіснив натуральний. Але й сьогодні в Амазонії продовжують збирати «слізи дерева» традиційним способом.
«Ми повинні зібрати мінімум 10 кг, за кілограм отримуємо 10 реалів, тобто за день 100 реалів. Але буває, що не заробляємо взагалі нічого», – розповідає житель Бразилії Раймундо Мендес.
Його родина, як і більшість їхніх сусідів, не лише займається збором каучуку, а й обробляє землю, борючись за право корінних жителів Амазонії залишатися справжніми господарями своєї землі.
Але і сьогодні в джунглях існують неконтактні племена, які, наче привиди минулого, ховаються в непрохідних хащах, намагаючись уникнути будь-якого контакту із зовнішнім світом. Нещодавно вченому-антропологу Хосе Карлос Мейрелесу вдалося зняти на відео представників «неконтактних».
Більше про це – у проєкті «Загублений світ» просто зараз:
Loading...
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також: