Що відбувається з мозком, коли актор виходить на сцену? Вчені виявили аномалію перевтілення

Загублений світ

Те, що театрали та кінорежисери роками називали «магією сцени» або внутрішнім перемикачем, насправді є чітким та дещо лякаючим фізіологічним процесом.

Вживаючись у роль, професійні актори не просто імітують чужі емоції, а на певний час стирають власну особистість.

Вчені з Університету Лондона провели дослідження, результати якого здивували навіть досвідчених нейробіологів. За допомогою спеціального обладнання вони фіксували активність головного мозку акторів у моменти, коли ті перебували в образі своїх персонажів. З’ясувалося, що під час гри мозок виконавців практично перестає реагувати на зовнішні подразники, які пов'язані з їхнім реальним «я».

Найбільше дослідників вразив експеримент із реакцією на власне ім'я. У звичайному житті почути своє ім'я — це один із найсильніших стимулів для людської уваги. Мозок реагує на нього миттєво і на підсвідомому рівні, навіть у галасливому натовпі. Проте в акторів, які занурилися в роль, ця реакція зникала. Мозок буквально блокував інформацію про реальну ідентичність людини. Про це стало відомо у новому випуску проєкту «Загублений світ».

Така здатність відмовлятися від власного «я» — це не просто професійна навичка, а й відповідь на давній запит самого глядача. Адже люди приходять до театру чи кінотеатру саме за можливістю безпечно підглянути за чужим досвідом.

«Необхідність відчути себе іншою людиною у людей була завжди. Нам потрібно прожити якесь інше життя за ті півгодини, годину чи півтори за які йде вистава або фільм. Ми самі на себе «надягаємо» незвичні образи, якими ми ніколи би не стали», - так пояснює цей феномен лікар-психіатр Олександр Іванов.

Виходить, що театральний зал чи кіноекран працюють як двосторонній портал. Поки глядач у кріслі на півтори години емоційно проживає життя, яке йому недоступне в реальності, людина на сцені повністю вимикає власну особистість, аби цей простір заповнити.

Які таємниці приховують театральні залаштунки? Про це і більше – у новому випуску проєкту «Загублений світ»: 

Loading...

Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 12:00 на телеканалі 2+2!

Читай також:

Те, що театрали та кінорежисери роками називали «магією сцени» або внутрішнім перемикачем, насправді є чітким та дещо лякаючим фізіологічним процесом.
Перші години після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС чітко оголили головний принцип радянського керівництва — захищати честь мундира, навіть коли навколо плавиться пресований графіт і зашкалюють дозиметри. 
У 1960-х роках бразильський режисер Аугусто Буал вирішив повністю змінити правила театрального мистецтва і переніс сцену туди, де її ніхто не очікував побачити. Він створив так званий «невидимий театр». 
07052026
Згідно із законом збереження енергії, вона нікуди не зникає, а лише змінює форму.
Сьогодні сцена перетворюється на простір, де цифрові технології та інженерія працюють нарівні з режисером, щоб викликати у глядача максимальний емоційний відгук.
Коли ми говоримо про аварію на ЧАЕС, то часто згадуємо помилки персоналу чи фатальний збіг обставин під час експерименту. Проте справжня причина трагедії була закладена в фундамент станції ще на етапі креслень.