Дороги з рослин і води: як живуть мешканці Мехгалая в Індії, де цілий рік дощить?

Загублений світ

У 21 столітті там неможливо побудувати аеропорт, а люди не намагаються висушити речі…

Вам дуже спекотно чи холодно в офісі? Вас не влаштовують затори на дорогах, у яких доводиться стояти годинами? Чи вас може дратує забагато людей у автобусах у години пік? Тоді вам варто поглянути на людей, які мешкають у індійському штаті Мехгалая. Там вони, наприклад, навіть вже не намагаються висушити речі, бо там цілий рік йде дощ. А коли небо на декілька годин розвидняється, вода опускається туманом. Це – земля водоспадів, але побачити їх вдається не кожному.

«Я проїхав кількасот кілометрів, щоб побачити сім тутешніх водоспадів, але не бачу жодного – такі густі хмари», - розповів блогер Анкіт Бхатіа.

Через неймовірну хмарність у Мехгалая навіть у 21 сторіччі немає жодного аеропорту – літаки просто не змогли б приземлитися. Проте мешканці винайшли власний, неповторний, спосіб діставатися до потрібних місць і водночас створили місце мрії для тисяч туристів. Місцеві зауважили, що завдяки постійним дощам коріння тут проростає за лічені дні, тож вони сплітають молоде гілля каучукових дерев та бамбук і вже через кілька дощів можна користуватися абсолютно безкоштовною живою дорогою.

А от мешканцям сусіднього Непалу про таку дорогу доводиться лише мріяти. Чому – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Дивись також:

Старі, призначені під знесення будинки у великих історичних містах, для більшості людей – це просто локація для майбутньої новобудови. Але для досвідчених скарбошукачів – це порталом у минуле. 
Під час Другої світової війни лінія фронту проходила не лише в окопах, а й у закритих кабінетах диктаторів. 
27092026
Високо в Андах, серед гірських ландшафтів Перу, археологи натрапили на рештки людей і тварин, фрагменти стародавньої кераміки та кам’яні артефакти…
Методи, які радянські спецслужби використовували проти іспанських сиріт у 1930-х роках, сьогодні активно застосовуються сучасною росією проти українських громадян. 
Киянин Ігор Гісеров перетворив пошук цінностей серед міських відходів на справжнє мистецтво та стабільний заробіток.