Дороги з рослин і води: як живуть мешканці Мехгалая в Індії, де цілий рік дощить?

Загублений світ

У 21 столітті там неможливо побудувати аеропорт, а люди не намагаються висушити речі…

Вам дуже спекотно чи холодно в офісі? Вас не влаштовують затори на дорогах, у яких доводиться стояти годинами? Чи вас може дратує забагато людей у автобусах у години пік? Тоді вам варто поглянути на людей, які мешкають у індійському штаті Мехгалая. Там вони, наприклад, навіть вже не намагаються висушити речі, бо там цілий рік йде дощ. А коли небо на декілька годин розвидняється, вода опускається туманом. Це – земля водоспадів, але побачити їх вдається не кожному.

«Я проїхав кількасот кілометрів, щоб побачити сім тутешніх водоспадів, але не бачу жодного – такі густі хмари», - розповів блогер Анкіт Бхатіа.

Через неймовірну хмарність у Мехгалая навіть у 21 сторіччі немає жодного аеропорту – літаки просто не змогли б приземлитися. Проте мешканці винайшли власний, неповторний, спосіб діставатися до потрібних місць і водночас створили місце мрії для тисяч туристів. Місцеві зауважили, що завдяки постійним дощам коріння тут проростає за лічені дні, тож вони сплітають молоде гілля каучукових дерев та бамбук і вже через кілька дощів можна користуватися абсолютно безкоштовною живою дорогою.

А от мешканцям сусіднього Непалу про таку дорогу доводиться лише мріяти. Чому – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Дивись також:

Грузія — це не тільки вино і гостинність, іноді це локації, від яких холоне кров, хоча насправді там дуже гаряче. 
03042026
Коли тиждень витискає всі соки, а дедлайни горять яскравіше за сонце над Маямі, єдиний правильний вихід — вчасно натиснути на «Play». 
03042026
Уявіть, що ваш вік можна прочитати не з паспорта, а прямо з крові...
Давні мореплавці, які наважувалися перетнути межу між звичним Егейським морем та небезпечною чорноморською невідомістю, вірили: ці тварини — священні. 
24 червня 1717 року в Лондоні сталася подія, яка назавжди змінила архітектуру світового впливу, хоча тоді це виглядало як звичайна зустріч у таверні. Чотири місцеві ложі вирішили об’єднатися, в результаті чого з'явилася Велика масонська ложа Лондона.