Дороги з рослин і води: як живуть мешканці Мехгалая в Індії, де цілий рік дощить?

Загублений світ

У 21 столітті там неможливо побудувати аеропорт, а люди не намагаються висушити речі…

Вам дуже спекотно чи холодно в офісі? Вас не влаштовують затори на дорогах, у яких доводиться стояти годинами? Чи вас може дратує забагато людей у автобусах у години пік? Тоді вам варто поглянути на людей, які мешкають у індійському штаті Мехгалая. Там вони, наприклад, навіть вже не намагаються висушити речі, бо там цілий рік йде дощ. А коли небо на декілька годин розвидняється, вода опускається туманом. Це – земля водоспадів, але побачити їх вдається не кожному.

«Я проїхав кількасот кілометрів, щоб побачити сім тутешніх водоспадів, але не бачу жодного – такі густі хмари», - розповів блогер Анкіт Бхатіа.

Через неймовірну хмарність у Мехгалая навіть у 21 сторіччі немає жодного аеропорту – літаки просто не змогли б приземлитися. Проте мешканці винайшли власний, неповторний, спосіб діставатися до потрібних місць і водночас створили місце мрії для тисяч туристів. Місцеві зауважили, що завдяки постійним дощам коріння тут проростає за лічені дні, тож вони сплітають молоде гілля каучукових дерев та бамбук і вже через кілька дощів можна користуватися абсолютно безкоштовною живою дорогою.

А от мешканцям сусіднього Непалу про таку дорогу доводиться лише мріяти. Чому – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Дивись також:

Поки історики сперечаються про технічні характеристики ракети «Восток-1», дослідники метафізики дивляться значно глибше — у саму суть імені, яке стало легендою. 
Уявіть собі, що українські князі могли визначати, хто правитиме Московією…
Чисельна перевага ворога нічого не варта, коли на твоєму боці правда, рідна земля і холодний розрахунок великого полководця.
Понад шість століть Мачу-Пікчу стоїть високо в Андах, ігноруючи закони сучасної інженерії та руйнівну силу природи. 
Музеї зазвичай асоціюються з тишею, історією та повагою до минулого…
Світ звик думати, що велика війна — це те, що відбувається десь далеко або лише в підручниках історії. Проте сьогодні на мапі Європи є точка, де напруга відчутна майже фізично.