Дороги з рослин і води: як живуть мешканці Мехгалая в Індії, де цілий рік дощить?

Загублений світ

У 21 столітті там неможливо побудувати аеропорт, а люди не намагаються висушити речі…

Вам дуже спекотно чи холодно в офісі? Вас не влаштовують затори на дорогах, у яких доводиться стояти годинами? Чи вас може дратує забагато людей у автобусах у години пік? Тоді вам варто поглянути на людей, які мешкають у індійському штаті Мехгалая. Там вони, наприклад, навіть вже не намагаються висушити речі, бо там цілий рік йде дощ. А коли небо на декілька годин розвидняється, вода опускається туманом. Це – земля водоспадів, але побачити їх вдається не кожному.

«Я проїхав кількасот кілометрів, щоб побачити сім тутешніх водоспадів, але не бачу жодного – такі густі хмари», - розповів блогер Анкіт Бхатіа.

Через неймовірну хмарність у Мехгалая навіть у 21 сторіччі немає жодного аеропорту – літаки просто не змогли б приземлитися. Проте мешканці винайшли власний, неповторний, спосіб діставатися до потрібних місць і водночас створили місце мрії для тисяч туристів. Місцеві зауважили, що завдяки постійним дощам коріння тут проростає за лічені дні, тож вони сплітають молоде гілля каучукових дерев та бамбук і вже через кілька дощів можна користуватися абсолютно безкоштовною живою дорогою.

А от мешканцям сусіднього Непалу про таку дорогу доводиться лише мріяти. Чому – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Дивись також:

Українська хата ніколи не була просто спорудою з дерева та глини. Для наших предків це був справжній храм, де кожен куток мав своє сакральне значення, а звичайні побутові речі наділялися магічною силою. 
16 липня 1945 року о 5:29 ранку в пустелі Нью-Мексико офіційно скінчилася епоха старої війни і почалося щось значно страшніше. У Хорнада-дель-Муерто успішно випробували «Трініті», першу в історії людства плутонієву бомбу.
Фінський режисер Петрі Лу Кайнен одного дня зрозумів, що власні речі починають його душити. 
Ще зовсім недавно ідея повернути вимерлих істот здавалася фантастикою з фільмів...
Юрій Кондратюк — людина, чиї розрахунки вивели американців на Місяць, проте обставини його власного фіналу залишаються однією з найбільших таємниць Другої світової війни.