Дороги з рослин і води: як живуть мешканці Мехгалая в Індії, де цілий рік дощить?

Загублений світ

У 21 столітті там неможливо побудувати аеропорт, а люди не намагаються висушити речі…

Вам дуже спекотно чи холодно в офісі? Вас не влаштовують затори на дорогах, у яких доводиться стояти годинами? Чи вас може дратує забагато людей у автобусах у години пік? Тоді вам варто поглянути на людей, які мешкають у індійському штаті Мехгалая. Там вони, наприклад, навіть вже не намагаються висушити речі, бо там цілий рік йде дощ. А коли небо на декілька годин розвидняється, вода опускається туманом. Це – земля водоспадів, але побачити їх вдається не кожному.

«Я проїхав кількасот кілометрів, щоб побачити сім тутешніх водоспадів, але не бачу жодного – такі густі хмари», - розповів блогер Анкіт Бхатіа.

Через неймовірну хмарність у Мехгалая навіть у 21 сторіччі немає жодного аеропорту – літаки просто не змогли б приземлитися. Проте мешканці винайшли власний, неповторний, спосіб діставатися до потрібних місць і водночас створили місце мрії для тисяч туристів. Місцеві зауважили, що завдяки постійним дощам коріння тут проростає за лічені дні, тож вони сплітають молоде гілля каучукових дерев та бамбук і вже через кілька дощів можна користуватися абсолютно безкоштовною живою дорогою.

А от мешканцям сусіднього Непалу про таку дорогу доводиться лише мріяти. Чому – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Дивись також:

26122025
Культова історія про Кевіна Маккаллістера отримала нове, максимально солодке втілення.
Острів Пасхи, або Рапануї, зазвичай асоціюється у нас із кам’яними гігантами Моаї, що незворушно дивляться в небо. Але мало хто знає, що за цими величними фігурами ховається історія справжнього апокаліпсиса, який змусив людей зректися своїх старих богів. 
26122025
Після спокійного Дерев’яного Дракона та мудрої Змії на арену виходить енергія зовсім іншого порядку. 
Острів Пасхи, або Рапануї, — це крихітна клаптик суші посеред безкрайнього Тихого океану, який десятиліттями не дає спокою історикам та мандрівникам. Його візитівка — моаї. 
Традиції української кухні – це не лише рецепти, а спосіб життя, який передавався з покоління в покоління…