Чоловік закопав мільйони серед пустелі: четверо людей загинули, намагаючись їх знайти

Загублений світ

Колишній власник скарбу навіть опублікував книгу із підказками…

Пустеля – це не тільки суцільний пісок і спека. Багато мандрівників вирушають туди заради багатств і не без причини: нещодавно ми розповідали, де на поверхні пустелі можна знайти справжні алмази.

Не алмази, але інші коштовності закопав ветеран В’єтнамської війни та арт-дилер Форрест Фенн. Наприкінці 1980-х років у чоловіка діагностували рак: шансів на одужання було обмаль. Тож Фенн вирішив залишити по собі яскравий спогад: закопати у пустелі скриню із золотом і залишити підказки для шукачів.

Хвороба у Фенна відступила, а ось ідея зі скарбом – ні. Як пояснює сам чоловік, він подолав рак, то ж хотів дати надію й іншим. Проте справа не тільки в альтруїзмі. У Фенна були серйозні проблеми із федеральним законом про старовинні коштовності. У 2009 році ФБР проводила у нього обшуки і вилучила частину речей.

Проте мрія Фенна здійснилася. В 2010 році він опублікував книгу, в якій розповів про сховане у пустельних високогір’ях золото і коштовності. Чоловік залишив 9 загадок-підказок про місце, де лежить скарб.

Охочі розбагатіти одразу кинулися до Скелястих гір. Проте за роки пошуків вже четверо мандрівників загинули, а ще один – зник безвісти. Хто переїхав у пустелю, щоб знайти захований скарб? Та чому Форрест Фенн сам збирається знайти золото – дивись у сюжеті «Загубленого світу» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

Не пропусти програму «Загублений світ» в ефірі телеканалу 2+2 з понеділка по четвер, о 16:50!

Кінематограф та масова культура століттями нав'язували нам образ османського гарему як місця виключно для чуттєвих розваг та втіх правителя. Однак реальність султанського палацу Топкапи у Стамбулі мала зовсім інше значення.
В Османській імперії процес прийому їжі правителем нагадував суворий ритуал. Султани їли наодинці, у повній тиші, а рецепти улюблених страв охоронялися як найважливіші державні таємниці.
Життя в султанському гаремі часто уявляють як золоту клітку для безправних полонянок. Проте насправді це було не так. 
Поки звичайні мешканці Туреччини у 15-16 століттях харчувалися хлібом, водою та сочевицею, за мурами палацу Топкапи розгорталося справжнє кулінарне дійство. 
За масивними дерев’яними брамами стамбульського палацу Топкапи століттями вирувало життя, приховане від сторонніх очей. 
02092026
Уявіть римський бенкет: навколо столу лежать гості, спираючись на лівий лікоть, слуги подають страви, а вечеря триває годинами...