Від творця культових стрічок: Семен Горов готує глядачам масштабну козацьку пригоду про Виговського 

Пригоди козака Виговського

У нульових він фактично створив епоху телевізійних мюзиклів – «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Попелюшка», «Сорочинський ярмарок» та інші.

А сьогодні режисер Семен Горов розкрив подробиці нового серіалу «Пригоди козака Виговського», над яким нещодавно закінчив роботу. Стрічка вийде на телеканалі 2+2 вже цієї осені.

Семене, чим вас захопила історія молодого гетьмана Виговського?

Ми зняли восьмисерійний фільм для телебачення – пригодницьку історію. Це не спроба відтворити історичну правду, а вільна фантазія на тему. Події розгортаються на початку XVII століття, а головний герой – молодий козак Виговський. Його прототипом став Іван Виговський, якого всі ми пам’ятаємо зі школи. Нас зацікавив саме період його молодості – час, про який відомо мало. Збереглося небагато документів, свідчень чи описів, і це, з одного боку, ускладнювало роботу, а з іншого – давало творчу свободу. Карт-бланш на те, що могло з ним відбуватися в буремну молодість.

Мене давно захоплює історія України, тому підготовка була серйозною. Перечитав усе, що міг знайти про той період. Історичні дослідження, художню літературу, зустрічався з істориками. Ми багато їздили Україною зі знімальною групою – шукали цікаві локації. Дивилися старовинні фортеці, вивчали археологічні знахідки, картини, предмети побуту того часу. Хотілося емоційно відчути цю епоху. Хоча, на жаль, із очевидцями подій поспілкуватися вже не вдалося (сміється). І в якийсь момент зрозуміли цікаву річ: чим більше дізнаємося про той час, то більше бачимо прогалин. І ми почали домислювати, створювати власну версію цієї людини, яка згодом стане історичною постаттю.

Хто з акторів став для вас відкриттям на майданчику?

Головну роль виконує молодий актор Артем Пльондер. Мені здається, він влучив у того Виговського, якого ми шукали – молодого, авантюрного, трохи зухвалого, але при цьому дуже привабливого. Для мене це перша спільна робота з ним, але ми ще точно попрацюємо разом. Думаю, після виходу фільму його впізнаваність стане значно більшою.

У фільмі взагалі багато цікавих акторів і акторок. Наприклад, Дар’я Легейда грає одне з кохань Виговського. А в нього життя було бурхливе: жінки, дуелі, пригоди – усе, що має бути в хорошій пригодницькій історії. Ще одну важливу роль виконує Катерина Файн – дуже тонка акторка з хорошою школою. І між цими героями виникає такий любовний трикутник, за яким, думаю, глядачам буде цікаво спостерігати не менше, ніж за битвами чи інтригами. І, звичайно, у нас є важковаговики. Один із них – Олександр Ярема. Ми всі його обожнювали на майданчику, і мені здається, глядачі теж давно його люблять. Також одну з ключових ролей грає Віталій Ажнов – зірка театру Франка. У нього з головним героєм вийшов дуже класний екранний дует. Разом проходять через усі пригоди.

Знаєте, якщо говорити не мовою пригодницького жанру, а більш серйозно, то для мене Виговський – це не просто козак із шаблею. Це освічена людина, дипломат, європеєць. І ця історія – насамперед про суб’єктність України. Я весь час проводив паралелі між XVII століттям і сьогоденням. Тому що тоді Україна так само виборювала право бути окремою частиною Європи. Хотілося, щоб після цього серіалу залишалося відчуття: в нас справді крута історія й сильні персонажі. Але водночас це не лекція з історії, а екшн, загорнутий у форму великої пригоди. Умовно кажучи, щось у дусі «Трьох мушкетерів». До речі, це приблизно той самий час. Хто знає – можливо, Виговський і д’Артаньян десь навіть могли перетнутися. І відкрию маленький спойлер: не виключно, у нас у фільмі це навіть станеться (сміється).

Відчувається, що ви дуже занурюєтеся в те, що робите. А є сьогодні теми чи проєкти, за які ви вже точно не взялися б?

Знаєте, мені навіть складно одразу уявити щось настільки категоричне. Треба прямо придумати ситуацію… Запропонуйте мені щось (сміється).

Наприклад, працювати з людиною, позиція якої викликає у вас питання або суперечить принципам – ви б погодилися?

Я громадянин України. Живу тут і проходжу цю кляту війну разом з усіма. І, звичайно, все, що ми зараз робимо, так чи інакше пов’язане з тим, що переживає країна. Тому точно не погодився б на жодну роботу, яка може їй зашкодити або грати проти неї – навіть непрямо.

Як вам здається, наша культура за роки війни справді почала змінюватися внутрішньо?

Це складне питання. Я все ж не мистецтвознавець, щоб оцінювати глобально, «куди рухається мистецтво». Але мені здається, головне – щоб воно взагалі рухалося. Війна завжди руйнує – життя, психіку, звичний світ. І мистецтво теж. Але водночас саме на руїнах часто народжується нове – мова, інтонація. Але це непростий процес. І він не лінійний.

Справді ми бачимо дивні речі: починаються дискусії щодо доцільності російської мови в публічному просторі, дехто ніби швидко забуває уроки останніх років.

Про це, по суті, і наш серіал теж. Якщо провести історичні паралелі, то побачимо, що 400 років тому відбувалося багато в чому те саме. Наша боротьба – довга, з поразками, перемогами, відкатами назад, новими підйомами. І мені здається, саме в цій складній боротьбі й формується нація та культура. Не в моменті успіху, а в здатності щоразу підніматися.

Є відчуття, що хочеться відпочити після Виговського від великих історій, чи навпаки – вже думаєте про наступну?

Ні, я вже працюю над повнометражним фільмом. Це буде містичний детектив – абсолютно новий для мене жанр, і саме цим мене захоплює. Але розповідати якісь подробиці поки що рано (сміється). Давайте так: ще кілька місяців – і поговоримо предметніше.

Як ви особисто проживаєте цей час війни?

Мабуть, так само важко, як і всім. Але знаєте, що дивує – звідкись усе одно беруться сили, натхнення, бажання щось робити. Я для себе ще на початку повномасштабної війни зрозумів: нікуди звідси не поїду.

Чи виїжджав за кордон після початку повномасштабного вторгнення та як тепер минає його день народження, який припадає на 26 лютого? Як пережив одну із останніх масованих ворожих атак на столичному Подолі, де ракети та дрони прилітали зовсім близько від його будинку? Як говорить про війну з 15-річним сином Іваном та як зараз живу його доньки в Америці? А також – як ставиться до колишніх колег — Таїсію Повалій, Ані Лорак та тих українських діячів, які досі ностальгують за «русским миром»? Про це читайте у повному інтерв’ю режисера Семена Горова на Oboz.ua.

Читай також:

02062026
Вчені відтворили історію Євфрату та пояснили його походження. Цю велику річку пов’язують з Едемським садом та пророцтвами про кінець світу.
У нульових він фактично створив епоху телевізійних мюзиклів – «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Попелюшка», «Сорочинський ярмарок» та інші.
02062026
У медицині є теми, які завжди залишаються критично важливими, незалежно від рівня технологій...
02062026
Подовжувачі здаються максимально простим рішенням у побуті: кілька розеток, мінімум зусиль і вся техніка працює одночасно. Саме через цю зручність їх часто використовують без роздумів про навантаження.