Родина Ґалаґанів були відомими представниками козацького роду. Однак, у 1708 році полковник Гнат Ґалаґан зрадив Івана Мазепу під час поставання проти московського царя Петра. Після чого розпочалася невблаганна історія родового прокляття Ґалаґанів, яка врешті вбила весь рід. Сам Гнат не відчув на собі його дію, що не скажеш про його правнука Павла. Він з дружиною втратили трьох дітей. Тому, коли у подружжя залишилися останні нащадки – 12-річна донька та 15-річний син, вони вирішили боротися за їхні життя усіма можливими способами.
Павло Ґалаґан виявився чоловіком забобонним, наділеним вірою в обереги. На задньому дворі палацу він розставив два обереги – статую давньогрецької богині Гери, заступниці жінок, та Церери, богині родючості. Але навіть це не змогло врятувати його від трагічної долі.
У 1834 році, в прагненням забезпечити своїх дітей найкращими вчителями, Павло вирушив із Сокиринців до Петербургу, столиці Російської імперії. Але в дорозі здоров'я підвело чоловіка, і він раптово помер у Москві.
«Павло Ґалаґан був передостаннім із роду, залишився тільки один спадкоємець. Цього хлопця звали Григорій. І саме він після навчання в Петербурзі, успадкував весь родинний маєток та землі в Сокиринцях. Але насправді, з усіх Ґалаґанів, Григорію пощастило найменше. Родове прокляття про обірваний рід справдилось саме під час його володіння», - розповів дослідник аномального Акім Галімов.
Що сталося – дивись у проєкті «Українські палаци. Золота доба» просто зараз:
Читай також:
- На Чернігівщині досі є палац козацького роду, засновник якого зрадив Івана Мазепу у битві із московським царем
- «Українські палаци. Золота доба» розкриють таємниці Олицького замку та маєтку в Біленькому
- В Підгорецькому замку була секретна кімната з лабораторією, де проводили таємничі алхімічні експерименти