Від паркету до VIP-відпочинку: як деревообробники зі Сколе організували розкішні розваги у серці Карпат?

Українські палаци. Золота доба

Туди приїздили навіть королі…

На межі 19 і 20-х століть Карпати були у великій моді, а особливо невеличке місто у Львівській області – Сколе, яке тоді належало до складу Австро-Угорщини. Місто і його околиці були популярним напрямком відпочинку багатіїв. Проте так було не завжди.

Популярність місту Сколе принесли брати Грьодлі, які заснували тут деревообробну фірму «Брати-барони Грьодлі». Одного разу назва міста злеті з уст англійського короля. А сталося це після того, коли до Букінгемського палацу доставили паркет з карпатського дерева деревообробної фірми братів. Король був дуже задоволений. Після цього клієнтів у Грьодлі побільшало в рази і вони навіть отримали титул баронів.

А після того, як син одного з братів запропонував запрошувати клієнтів до Сколе і влаштовувати їм VIP-клієнт-сервіс з повним фаршем, а по факту – люксовий відпочинок, популярність міста злетіла до небес. У Сколе приїжджали навіть королі. А що любили впливові чоловіки у ті часи? Азарті ігри, жінок, полювання і круті тачки. І все це з’явилося! У місті відкрили: розважальний заклад, щось на зразок нічного клубу, казино, гірськолижний трамплін, хокейне поле, ковзанку і першу в Карпатах санну трасу, а для мисливців в лісі збудували спеціальні колиби із системою оповіщення про появу звірів і навіть встановили телефони. І це при тому, що на початку 20-го століття не було а ні мобільного зв’язку, а ні якихось спеціальних датчиків.

Як же ж тоді працювала ця система? Про це і багато інших цікавих речей розповідає проєкт «Українські палаци. Золота доба»:

Loading...

Читай також:

09072026
10 липня 1913 року метеорологи зафіксували в каліфорнійській Долині Смерті температуру +56,7°C. Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) досі вважає цей показник абсолютним світовим рекордом. 
Століттями науковці вважали це місце лише черговою давньогрецькою вигадкою. Місто Геліка зникло з історичних мап за одну зимову ніч 373 року до нашої ери.
Про цю історичну локацію знають одиниці навіть у самій Німеччині. Менш ніж за 100 кілометрів на південний схід від Берліна захована унікальна пам'ятка — слов'янська фортеця Раддуш.
У масовій свідомості болота часто асоціюються з небезпекою. Проте для археологів це ідеальні природні капсули часу. Торф майже не руйнує матеріали, а навпаки — надійно їх консервує.
Інфрачервоне випромінювання та супутникові знімки дозволяють бачити крізь товщу ґрунту. Як сучасна космічна археологія виявляє приховані міста? 
09072026
Під пісками Єгипту знову відкрилася сторінка, яку не торкалися тисячоліттями.