Скарби Антоніни: чому в головному музеї Лондона зберігається череп коня із селища на Хмельниччині?

Українські палаци. Золота доба

І це не єдине, чим славиться селище Антоніни далеко за межами України…

Про селище Антоніни, Хмельницької області, не дуже багато людей знають в Україні. Чого не скажеш про Англію, адже інформація про це селище зберігається в Національному британському музеї в Лондоні. Понад сто років там лежить череп коня, який виріс у селищі Антоніни. Як він там опинився, а головне – чого його там зберігають і сьогодні?

Коня Сковороника з Антоніни називають ідеальним. Він настільки крутий, що його навіть окремо знімали на кінокамеру і це на початку 20-го століття. Завдяки своїм першокласним характеристикам – формі голови, довжині шиї та пропорції тіла – він став взірцевим жеребцем, на якого і досі рівняються досвідчені конезаводчики.

Потомство Сковороника цінувалося в усьому світі. Аристократи записувалися в черги для того, щоб придбати його дітей. За цього коня багатії того часу пропонували 250 тисяч доларів. З урахування інфляції та інших економічних чинників, сьогодні ця сума становила б 5 млн доларів!

А привіз Сковороника до Британії англійський художник Валтер Вінанс, який придбав його у графа Потоцького за 150 фунтів стерлінгів. Проте коні – не єдине, чим славиться селище Антоніни, Хмельницької області, далеко за межами України: перша електрика та телефон, посадковий майданчик для літаків, найбільший автопарк у Європі та навіть зоопарк з екзотичними тваринами.

Дивись просто зараз дивовижну екскурсію за допомогою проєкту «Українські палаци. Золота доба»:

Loading...

Читай також:

27062026
Під звичайними вулицями турецького міста Мідьят ховалася історія, яка перевернула уявлення археологів про стародавні поселення...
26062026
27 червня світ відзначає День мікро-, малих і середніх підприємств. Зазвичай у цей день говорять про локальні стартапи, кав’ярні біля дому чи сімейні пекарні. 
Катастрофічна сила вулканів дала Римській імперії її найбільшу архітектурну перевагу. Сучасні бетонні споруди починають вкриватися тріщинами і деградувати вже за кілька десятиліть. 
У 79 році нашої ери квітуче римське місто Помпеї, розташоване неподалік Неаполітанської затоки, жило своїм звичним, розміреним життям. 
У прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині на початку 20 століття з копальні дістали майже повністю збережені рештки мамонта. Але згодом на поверхню підняли другу, ще більш приголомшливу знахідку – голову, ногу та фрагменти шкіри іншого велетня.