Скарби Антоніни: чому в головному музеї Лондона зберігається череп коня із селища на Хмельниччині?

Українські палаци. Золота доба

І це не єдине, чим славиться селище Антоніни далеко за межами України…

Про селище Антоніни, Хмельницької області, не дуже багато людей знають в Україні. Чого не скажеш про Англію, адже інформація про це селище зберігається в Національному британському музеї в Лондоні. Понад сто років там лежить череп коня, який виріс у селищі Антоніни. Як він там опинився, а головне – чого його там зберігають і сьогодні?

Коня Сковороника з Антоніни називають ідеальним. Він настільки крутий, що його навіть окремо знімали на кінокамеру і це на початку 20-го століття. Завдяки своїм першокласним характеристикам – формі голови, довжині шиї та пропорції тіла – він став взірцевим жеребцем, на якого і досі рівняються досвідчені конезаводчики.

Потомство Сковороника цінувалося в усьому світі. Аристократи записувалися в черги для того, щоб придбати його дітей. За цього коня багатії того часу пропонували 250 тисяч доларів. З урахування інфляції та інших економічних чинників, сьогодні ця сума становила б 5 млн доларів!

А привіз Сковороника до Британії англійський художник Валтер Вінанс, який придбав його у графа Потоцького за 150 фунтів стерлінгів. Проте коні – не єдине, чим славиться селище Антоніни, Хмельницької області, далеко за межами України: перша електрика та телефон, посадковий майданчик для літаків, найбільший автопарк у Європі та навіть зоопарк з екзотичними тваринами.

Дивись просто зараз дивовижну екскурсію за допомогою проєкту «Українські палаци. Золота доба»:

Loading...

Читай також:

Гаваї асоціюються з нескінченним літом, білим піском і коктейлями під пальмами. Проте за лаштунками цієї сонячної ідилії ховається зовсім інша реальність. 
24122025
Космічний телескоп Джеймса Вебба знову підкинув науці проблему, яку неможливо ігнорувати. Астрономи зафіксували екзопланету, склад атмосфери якої не відповідає жодному відомому сценарію формування планет. 
Сьогодні важко уявити зимові свята без мерехтливих вогників на штучній або живій ялині. Проте, якщо відмотати час на триста років назад, ми побачимо зовсім іншу картину. У XVII–XVIII століттях головним героєм свята був він — величний і символічний дідух. 
Коли вечірнє небо затягує сутінками, а на столах з’являється перша з дванадцяти пісних страв, ми рідко замислюємося про походження цих традицій. 
Українська кухня завжди славилася своїми ковбасними традиціями, і серед усіх смаколиків особливе місце займає мацик…
У Києва розташувався музей живої історії «Мамаєва Слобода»…