Скарби Антоніни: чому в головному музеї Лондона зберігається череп коня із селища на Хмельниччині?

Українські палаци. Золота доба

І це не єдине, чим славиться селище Антоніни далеко за межами України…

Про селище Антоніни, Хмельницької області, не дуже багато людей знають в Україні. Чого не скажеш про Англію, адже інформація про це селище зберігається в Національному британському музеї в Лондоні. Понад сто років там лежить череп коня, який виріс у селищі Антоніни. Як він там опинився, а головне – чого його там зберігають і сьогодні?

Коня Сковороника з Антоніни називають ідеальним. Він настільки крутий, що його навіть окремо знімали на кінокамеру і це на початку 20-го століття. Завдяки своїм першокласним характеристикам – формі голови, довжині шиї та пропорції тіла – він став взірцевим жеребцем, на якого і досі рівняються досвідчені конезаводчики.

Потомство Сковороника цінувалося в усьому світі. Аристократи записувалися в черги для того, щоб придбати його дітей. За цього коня багатії того часу пропонували 250 тисяч доларів. З урахування інфляції та інших економічних чинників, сьогодні ця сума становила б 5 млн доларів!

А привіз Сковороника до Британії англійський художник Валтер Вінанс, який придбав його у графа Потоцького за 150 фунтів стерлінгів. Проте коні – не єдине, чим славиться селище Антоніни, Хмельницької області, далеко за межами України: перша електрика та телефон, посадковий майданчик для літаків, найбільший автопарк у Європі та навіть зоопарк з екзотичними тваринами.

Дивись просто зараз дивовижну екскурсію за допомогою проєкту «Українські палаци. Золота доба»:

Loading...

Читай також:

03102026
Звичайний акумулятор у середовищі з температурою 150°C навряд чи стане надійним джерелом живлення...
Японський рибалка Урасіма Таро врятував черепаху, і вона повела його на дно моря. Там стояв палац морського царя, у якому Урасіма провів кілька днів. Коли він повернувся на берег, з’ясувалося, що на суші минули століття. 
Кракен, Левіафан, Сцилла та інші морські чудовиська могли народитися з реальних спостережень давніх мореплавців.
На дні океану біля японського острова Йонагуні вже майже 40 років шукають відповідь на одне запитання: що перед нами – унікальна природна формація чи сліди людської діяльності, які пережили тисячоліття? 
Морський біохімік Джозеф Резінг заздалегідь попередив колег, що біля Тонга станеться виверження: висновок він зробив за даними водяного стовпа. Коли передбачення збулося, усі на кораблі дивилися на нього так, ніби інакше й бути не могло.