«Богдан Хмельницький користувався посудом з людських кісток»: як працювала пропаганда у 17-му столітті?

Українські палаци. Золота доба

Часи змінюються, а методи впливу залишаються, як і сотні років тому…

В сучасному світі ми вже звикли до пропаганди, але мало кому відомо, що своє коріння цей спосіб впливу на суспільну думку бере ще з давніх часів. Гарний приклад тому трапився в Україні в 17-му столітті, коли частина українських земель належала Польщі.

На Львівщині на трасі Київ-Чоп знаходиться Підгорецький замок. Першим власником цього стародавнього палацу був польський полководець Станіслав Конецпольський на початку 17-го століття. У цей самий час жив і відомий український гетьман Богдан Хмельницький. Вони знали один одного, обидва були полководцями і служили польському королю, але цілі у них були різні.

«Станіслав Конецпольський мріяв про сильну польську державу, про посилення Польщі і її впливів. А Богдан Хмельницький, як відомо, навпаки, намагався позбутися його і боротися за незалежність України», - розповів дослідник історії Акім Галімов.

Тому, коли наш гетьман підняв повстання, поляки почали поширювати про нього купу різні чутки.

«Вони розповідали, що нібито Богдан Хмельницький користується посудом, виготовленим із людських кісток. Також на парадному портреті Хмельницького поляки домалювали йому цапині роги і ослині вуха», - каже Акім Галімов.

Але навіщо вони так робили? Все доволі просто. В епоху, коли не було телебачення чи Інтернету, поширення такої карикатури та чуток мало сильний пропагандистський ефект, спрямований на демонізацію ворога.

Більше про історію Підгорецького замку та його власників, дивись у проєкті «Українські палаци. Золота доба»:

Читай також:

Гаваї асоціюються з нескінченним літом, білим піском і коктейлями під пальмами. Проте за лаштунками цієї сонячної ідилії ховається зовсім інша реальність. 
24122025
Космічний телескоп Джеймса Вебба знову підкинув науці проблему, яку неможливо ігнорувати. Астрономи зафіксували екзопланету, склад атмосфери якої не відповідає жодному відомому сценарію формування планет. 
Сьогодні важко уявити зимові свята без мерехтливих вогників на штучній або живій ялині. Проте, якщо відмотати час на триста років назад, ми побачимо зовсім іншу картину. У XVII–XVIII століттях головним героєм свята був він — величний і символічний дідух. 
Коли вечірнє небо затягує сутінками, а на столах з’являється перша з дванадцяти пісних страв, ми рідко замислюємося про походження цих традицій. 
Українська кухня завжди славилася своїми ковбасними традиціями, і серед усіх смаколиків особливе місце займає мацик…
У Києва розташувався музей живої історії «Мамаєва Слобода»…