Забобони генія космосу: Сергій Корольов завжди носив у кишені дві монети та мав табу на понеділки

Справжня історія

Радянська пропаганда ліпила з нього постать без страху та докору. Для підлеглих він був справжнім небожителем, перед яким тремтіли коліна навіть у досвідчених інженерів. 

Проте за фасадом суворого генія ховалася людина, яка вірила у силу монет у кишені та до останнього подиху оберігала свою справжню ідентичність.

Проєкт дослідника історії Акіма Галімова розкрив маловідомі деталі життя Сергія Корольова, які десятиліттями залишалися за кадром офіційної хроніки.

Космонавт Олексій Леонов згадував про нього з особливим трепетом. За його словами, Корольов мав репутацію людини надзвичайно порядної, але водночас неймовірно вимогливої.

«Поруч із ним люди боялися зробити невірний крок, щоб не накликати на себе його гнів. До нього ставилися як до Бога», — ділився спогадами Леонов.

Але навіть у «Богів» є свої слабкості. Виявляється, світ ракетобудування тримався не лише на точних розрахунках, а й на забобонах. Корольов, як і більшість піонерів космосу, панічно не любив старти по понеділках – це було справжнє табу. Крім того, він мав суто авіаторську звичку — завжди носити в кишені дві монети номіналом в одну копійку, на удачу. Важко повірити, що людина, яка відправляла перших людей на орбіту, покладалася на мідні гроші в кишені піджака.

Проте була в його житті ще одна «заборонена» тема — любов до України. В умовах жорсткої радянської цензури він примудрявся зберігати зв'язок із корінням: писав листи родичам, постійно згадував рідний Житомир і дитинство, яке там провів. 

Донька конструктора, Наталя Корольова, розповідала, що атмосфера в їхній родині була особливою.

«Скільки себе пам'ятаю, саме слово Україна вимовлялося у нашій родині трепетно, з великою любов'ю. Батько дуже любив Україну, наші пісні та мову», — згадувала вона.

Ця любов до українського слова була настільки сильною, що навіть космос став «україномовним». У 1962 році перший космонавт-українець Павло Попович під час польоту виконав улюблену пісню Корольова «Дивлюсь я на небо». Це був персональний подарунок для конструктора, який слухав цей спів на Землі. Для нього ці рядки були не просто фольклором, а частиною душі, яку не змогли випалити ні ГУЛАГ, ні роки секретності.

Більше про життя видатного українського генія у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:

Читай також:

10072026
Найкращі історії починаються тоді, коли правила гри раптово руйнуються. Що спільного між Ангелом Смерті в елегантному костюмі, дев'ятирічним генієм, який зламав урядовий код, та галасливою матусею, що розслідує вбивство в Лос-Анджелесі? 
10072026
10 липня 1856 року народився Нікола Тесла — один із найвидатніших винахідників в історії, чиї розробки стали основою сучасних електромереж. 
09072026
10 липня 1913 року метеорологи зафіксували в каліфорнійській Долині Смерті температуру +56,7°C. Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) досі вважає цей показник абсолютним світовим рекордом. 
Століттями науковці вважали це місце лише черговою давньогрецькою вигадкою. Місто Геліка зникло з історичних мап за одну зимову ніч 373 року до нашої ери.
Про цю історичну локацію знають одиниці навіть у самій Німеччині. Менш ніж за 100 кілометрів на південний схід від Берліна захована унікальна пам'ятка — слов'янська фортеця Раддуш.
У масовій свідомості болота часто асоціюються з небезпекою. Проте для археологів це ідеальні природні капсули часу. Торф майже не руйнує матеріали, а навпаки — надійно їх консервує.