Забобони генія космосу: Сергій Корольов завжди носив у кишені дві монети та мав табу на понеділки

Справжня історія

Радянська пропаганда ліпила з нього постать без страху та докору. Для підлеглих він був справжнім небожителем, перед яким тремтіли коліна навіть у досвідчених інженерів. 

Проте за фасадом суворого генія ховалася людина, яка вірила у силу монет у кишені та до останнього подиху оберігала свою справжню ідентичність.

Проєкт дослідника історії Акіма Галімова розкрив маловідомі деталі життя Сергія Корольова, які десятиліттями залишалися за кадром офіційної хроніки.

Космонавт Олексій Леонов згадував про нього з особливим трепетом. За його словами, Корольов мав репутацію людини надзвичайно порядної, але водночас неймовірно вимогливої.

«Поруч із ним люди боялися зробити невірний крок, щоб не накликати на себе його гнів. До нього ставилися як до Бога», — ділився спогадами Леонов.

Але навіть у «Богів» є свої слабкості. Виявляється, світ ракетобудування тримався не лише на точних розрахунках, а й на забобонах. Корольов, як і більшість піонерів космосу, панічно не любив старти по понеділках – це було справжнє табу. Крім того, він мав суто авіаторську звичку — завжди носити в кишені дві монети номіналом в одну копійку, на удачу. Важко повірити, що людина, яка відправляла перших людей на орбіту, покладалася на мідні гроші в кишені піджака.

Проте була в його житті ще одна «заборонена» тема — любов до України. В умовах жорсткої радянської цензури він примудрявся зберігати зв'язок із корінням: писав листи родичам, постійно згадував рідний Житомир і дитинство, яке там провів. 

Донька конструктора, Наталя Корольова, розповідала, що атмосфера в їхній родині була особливою.

«Скільки себе пам'ятаю, саме слово Україна вимовлялося у нашій родині трепетно, з великою любов'ю. Батько дуже любив Україну, наші пісні та мову», — згадувала вона.

Ця любов до українського слова була настільки сильною, що навіть космос став «україномовним». У 1962 році перший космонавт-українець Павло Попович під час польоту виконав улюблену пісню Корольова «Дивлюсь я на небо». Це був персональний подарунок для конструктора, який слухав цей спів на Землі. Для нього ці рядки були не просто фольклором, а частиною душі, яку не змогли випалити ні ГУЛАГ, ні роки секретності.

Більше про життя видатного українського генія у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:

Читай також:

09102026
На узбережжі Західної Австралії є місце, де вчені буквально зазирають у далеке минуле Землі...
Вдало підібране слово та правильна інтонація здатні впливати на маси значно сильніше за будь-яку зброю. 
Загибель «Титаніка» у квітні 1912 року залишається однією з найвідоміших катастроф в історії людства. 
Епоха великих географічних відкриттів ховає у собі безліч деталей, де межа між глибокою наукою та відвертою містикою стає практично непомітною. 
Математика та астрономія часто сприймаються як сухі академічні дисципліни, проте історія знає випадки, коли саме вони ставали інструментом для здобуття колосальних статків та геополітичного впливу.