Що насправді думала Леся Українка про росіян? Відверті зізнання поетеси в особистих листуваннях 

Справжня історія

Поетеса мріяла про вільну Україну…

Леся Українка – тендітна жінка, відома своїми поетичними рядками про кохання і природу, насправді була палкою патріоткою і непримиренною критиком російського імперіалізму. Вона не приховувала своєї неприязні до російського суспільства і відкрито писала про це в листах до своїх родичів та друзів. 

Цікавим є той факт, що в жодному радянському підручнику неможливо знайти інформації про те, що Леся Українка була відвертою націоналісткою, як і про те, що родина видатної поетеси була заможною і вважалася українською елітою, що давало змогу Лесі вільно подорожувати світом. Під час однієї із таких подорожей, українська письменниця, вражена ганебною поведінкою росіян, написала лист своєму дядькові: 

«Росіян тепер тут сила. Не раз лаються на вулиці без сорому, впевняючись що їх «никакая собака не поймёт». Хоча «собак», таких як вони самі, тут повно – на кожному кроці».  

Ці слова свідчать про те, що поетеса не приховувала свого презирства до грубості і невихованості, яка, на її думку, була притаманна багатьом росіянам. Своє негативне ставлення до росії Леся Українка відобразила і у своїй творчості. Драматичний твір «Бояриня», написаний у 1910 році, про період руїн Гетьманської держави, є яскравим прикладом антиросійської тематики в українській літературі. 

Головна героїня Оксана, вийшовши заміж за козака на службі у московського царя, який згодом став російським боярином, потрапляє в інший світ – світ неволі, шпигунства і страт. Дівчина, яка звикла до життя в Україні, де панували воля і повага до людини, не може примиритися з російськими реаліями.

«Бояриня» була заборонена царським, а потім радянським урядом як відверто антиросійський твір. В Україні, до речі, «Бояриню» надрукували аж ц 1989 році. До того часу твір можна було побачити лише за кордоном, його видавали український діаспора», - розповів дослідник історії Акім Галімов. 

Леся Українка була не тільки талановитою українською поетесою, але й борчинею за незалежність України і рівноправність жінок. Більше про це – у проєкті Акіма Галімова: 

Читай також:

Запах свіжого сіна, мерехтіння зірки на палиці та гучні голоси, що лунають з порога. Для нас це звична картина свята. Здається, що весь християнський світ святкує Різдво однаково, але це велика помилка. 
Океан тут не просто вода, а дихання самого життя. Полінезія завжди була для мандрівників чимось більшим, ніж просто набором екзотичних островів з картинки. 
Зимові свята в Україні — це завжди про особливий настрій, запах хвої та, звісно, магічні звуки, що лунають з кожного двору. 
Океан — це не просто вода. Для когось це безкінечна синя пустеля, але для капітана Найноа Томпсона це живий організм, який вміє говорити. 
Лікарська ковбаса була символом радянського достатку…
23122025
Анонси 2+2
У п’ятницю, 26 грудня, о 18:20 в ефірі — видовищний художній фільм «Кінг Конг» Пітера Джексона...