Леся Українка – тендітна жінка, відома своїми поетичними рядками про кохання і природу, насправді була палкою патріоткою і непримиренною критиком російського імперіалізму. Вона не приховувала своєї неприязні до російського суспільства і відкрито писала про це в листах до своїх родичів та друзів.
Цікавим є той факт, що в жодному радянському підручнику неможливо знайти інформації про те, що Леся Українка була відвертою націоналісткою, як і про те, що родина видатної поетеси була заможною і вважалася українською елітою, що давало змогу Лесі вільно подорожувати світом. Під час однієї із таких подорожей, українська письменниця, вражена ганебною поведінкою росіян, написала лист своєму дядькові:
«Росіян тепер тут сила. Не раз лаються на вулиці без сорому, впевняючись що їх «никакая собака не поймёт». Хоча «собак», таких як вони самі, тут повно – на кожному кроці».
Ці слова свідчать про те, що поетеса не приховувала свого презирства до грубості і невихованості, яка, на її думку, була притаманна багатьом росіянам. Своє негативне ставлення до росії Леся Українка відобразила і у своїй творчості. Драматичний твір «Бояриня», написаний у 1910 році, про період руїн Гетьманської держави, є яскравим прикладом антиросійської тематики в українській літературі.
Головна героїня Оксана, вийшовши заміж за козака на службі у московського царя, який згодом став російським боярином, потрапляє в інший світ – світ неволі, шпигунства і страт. Дівчина, яка звикла до життя в Україні, де панували воля і повага до людини, не може примиритися з російськими реаліями.
«Бояриня» була заборонена царським, а потім радянським урядом як відверто антиросійський твір. В Україні, до речі, «Бояриню» надрукували аж ц 1989 році. До того часу твір можна було побачити лише за кордоном, його видавали український діаспора», - розповів дослідник історії Акім Галімов.
Леся Українка була не тільки талановитою українською поетесою, але й борчинею за незалежність України і рівноправність жінок. Більше про це – у проєкті Акіма Галімова:
Читай також: