Питання про те, де саме має проходити кордон між двома народами, протягом століть залишалося каменем розбрату, що призводив до кровопролитних конфліктів. Існує думка, що ці суперечки зародилися ще в середньовіччі, коли землі в басейнах річок Сян і Буг стали об'єктом претензій з боку династій Пястів і Рюриковичів. Ці землі, що охоплюють частини сучасної Східної Галичини, Надсяння, Західної Волині, Холмщини та Підляшшя, згодом стали ареною запеклих боїв між поляками та українцями у 19-му і першій половині 20-го століття.
Історична невизначеність: чиї ж це землі? Історики досі не можуть дійти згоди щодо того, кому ж насправді належали ці землі.
«Виходить, що спочатку вони не були ані польські, ані українські, і це найкумедніше у всьому цьому. Там була племінна територія дулібів, хорватів і лендзян», – зазначає доктор історичних наук, професор Варшавського університету Хєронім Ґраля.
У Польщі набуває популярності теорія, згідно з якою спірні землі населяли племена лендзян, від яких, власне, і походить назва «ляхи». Однак в Україні до цієї теорії ставляться скептично.
«Михайло Грушевський, наприклад, вважав, що лендзяни – це лучани, племена, які населяли Волинь. Коротше кажучи, досі точаться суперечки, хто мешкав між Сяном і Бугом. «Повість минулих літ» повідомляє, що ці землі вперше приєднав до своєї держави Володимир Великий», – розповів дослідник історії Акім Галімов.
Сьогодні деякі польські історики стверджують, що Володимир Великий захопив етнічні польські землі. Однак, за словами дослідника історії Київської Русі та літописання Вадима Арістова, «це були сусідні слов'янські народи»:
«Такої радикальної межі між предками поляків і українців тоді не було. Це був єдиний масив слов'янських племен від сучасної Східної Німеччини до Дону».
Після Київського походу Болеслав, польський князя і король із династії Пястів, включив спірні території до складу своєї держави, але після його смерті і міжусобної кризи в його державі ці землі знову відійшли до Русі за часів Ярослава Мудрого.
«Він допомагав Казимиру, наступнику Болеслава, який за це визнав ці межі володінь за Ярославом та його нащадками. Після того, як Ярослав абсолютно достовірно закріпив землі за собою, жодних претензій з боку пізніших польських і руських князів не було. Тобто, як тоді цей кордон виник, так з ним обидві сторони погодилися», – підкреслює Вадим Арістов.
Акім Галімов зазначає, що 300 років між нашими предками не було серйозних територіальних суперечок:
«Це просто неймовірно і взагалі нонсенс для середньовіччя. Цей кордон змінився лише після занепаду Руської держави через династичну кризу в 14 столітті».
Більше цікавого про україно-польські відносити дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: