Мова йде про скарби Полуботка — легендарний депозит, який, за переказами, наказний гетьман Павло Полуботок залишив у Лондоні і заповів усім українцям. Ми про нього розповідали раніше.
Історія починається з інституції, яку англійці жартома називають «Старенька Леді» Streedn Streetт. Йдеться про Банк Англії — найстаріший центральний банк світу, заснований у далекому 1694 році. На той час це була акціонерна організація, що фінансувала військові потреби, але швидко перетворилася на головний фінансовий інститут країни. Тут не лише випускали паперові гроші, а й пропонували кредити та депозити, здобувши репутацію найнадійнішої установи у світі.
За словами дослідника історії Акіма Галімова, немає жодних сумнівів: Павло Полуботок міг чути про Банк Англії. З огляду на обставини — московські слідчі, що нишпорили по всій Україні в пошуках гетьманського золота Полуботка — банківський депозит у Лондоні цілком міг бути ідеальним сховком. Це був би блискучий хід, що гарантував безпеку статків далеко від імперського ока.
«В існування цього міжнародного лондонського депозиту вірив професор Олександр Рубець — нащадок гетьмана, відомий фольклорист та педагог, з якого, до речі, був змальований один із запорожців на знаменитій картині Іллі Рєпіна», - розповів Галімов.
Пан Рубець провів власне розслідування. Свої висновки він побудував навколо задокументованої розповіді англійського шкіпера, яку нібито знайшов в архіві. Це дослідження було оприлюднене у 1907 році в журналі «Новий час». За цією версією, шкіпер перевозив із Архангельська до Лондона трьох українців, один з яких був гетьманським сином. На борт вони притягли велику діжку. Після прибуття, мандрівники запитали у шкіпера, як знайти англійський банк.
«Цей епізод став для професора Олександра Рубця достатнім доказом існування скарбу Полуботка в Лондоні, – зазначив дослідник історії. – Переконаний у своїй правоті, у січні 1908 року Олександр Рубець скликав у Стародубі усіх нащадків наказного гетьмана. На цей з'їзд прибуло близько 350 осіб! Вони вислухали докази професора та створили спеціальну комісію з 25 осіб. Ця комісія найняла фахівців, які, озброївшись дослідженням Рубця, вирушили до Лондона».
Але фінал цієї інтригуючої місії був розчаровуючим, як стверджує Акім Галімов. Англійські банкіри вимагали конкретний документ, який засвідчував би внесення коштів на депозит. А такого ключового документу в нащадків Полуботка, на жаль, не було. Комісія повернулася ні з чим.
Так скарби Полуботка залишилися однією з найцікавіших історичних загадок України. Чи лежить досі гетьманське золото в найнадійнішому банку світу, чекаючи на свого законного власника з потрібним папером? Питання залишається відкритим.
Цікаво, що у бібліотеці Єльського університету зберігається вводна облігація 1648 року, за якою все ще виплачуються річні відсотки. Більше про це – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: