На початку створення ООН Йосип Сталін прагнув, щоб усі 15 радянських республік стали членами новоствореної Організації Об'єднаних Націй. Цей крок забезпечив би СРСР вирішальну перевагу в голосуванні, адже кожна республіка діяла б за вказівками кремля.
Історик Дмитро Гайнадінов розповідає, що коли представники США почули про цю ідею, вони були шоковані.
«Ходили навіть історичні чутки, можливо, не зовсім безпідставні, що у відповідь на нахабство Сталіна американці запропонували включити до складу ООН усі штати США, адже вони мають не менше суверенітету, ніж радянські республіки».
Велика Британія та США спочатку рішуче відкинули цю пропозицію, оскільки вона суперечила основному принципу ООН: одна держава – один голос. Проте Сталін не збирався здаватися. Він заявив, що готовий обмежитися двома-трьома республіками. Погрожуючи вийти з переговорів, він змусив Рузвельта і Черчилля піти на поступки.
«Було досягнуто компромісне рішення: до складу співзасновників ООН увійшли дві республіки, які найбільше постраждали від нацистської агресії, – Українська СРСР та Білоруська СРСР», – пояснює Гайнадінов.
Таким чином Україна посіла своє місце в Організації Об'єднаних Націй. Згодом членство в ООН допомогло вже незалежній Україні закріпитися на міжнародній арені.
Але якщо зараз Україна законно займає своє місце в цій міжнародній організації, то сказати того про росію аж ніяк не можна. Більше подробиць – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: