Сковорода – гурман і мандрівник: український філософ обожнював сир «Пармезан», вишукане вино і пиво

Справжня історія

А також є свідчення, що він подорожував Європою… 

Григорій Сковорода – це багатогранна постать української культури. Він був не лише філософом, а й мандрівником, який, за деякими даними істориків, мав можливість відвідувати різні країни Європи. Є припущення, що він міг бути членом токайської комісії, створеним після викупу російським імператорським двором виноградників в Угорщині, де створили виробництво вин для своїх потреб.

Також є свідчення, що члени цієї комісії часто запрошували на бали, модні тижні, дегустацію вин та вишуканих страв. 

«Ми достеменно не знаємо, чи бував там і Сковорода, однак в одному зі своїх листів він писав про період у житті, коли він «піддавшись впливу ототочення, зашкодив своєму здоров’ю через нестриманість у їжі та алкоголі», – оглядає дослідник історії Акім Галімов. 

Із тих самих листів філософа відомо, що саме подорожуючи Європою, він скуштував «Пармезан», після чого закохався в цей сер. Також Сковорода писав і про вишукані вина та пиво. Однак останній напій він любив якраз зварених на Слобожанщині. 

Припущення дослідників, коли саме Григорій Сковорода міг подорожувати Європою, розходяться. Історики кажуть, що, швидше за все, це було після 1749 року.

«Є документ, який підтверджує, що у 1749 році Сковорода ще був у Києві. – розповів Акім Галімов – Його знайшов історик Яременко. Це витяг зі справи, яку розглядало Києво-Подільське духовне правління 28 квітня 1749 року».

Що це була за справа, подивіться на відео:

Читай також:

25062026
Паризьке поліцейське управління кінця 19 століття нагадувало конвеєр із хаосу та безсилля. 
На початку 20 століття уявлення європейської науки про мамонтів та льодовикову добу було кардинально змінено завдяки випадку в маленькому прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині. 
Давні греки колись називали Азовське море Меотидою, що означало «годувальниця», а римляни через його невелику глибину зневажливо іменували Меотійським болотом.
Легенди про Всесвітній потоп присутні у культурах багатьох народів світу, проте тривалий час історики вважали їх виключно релігійними чи поетичними метафорами. 
25062026
Іноді найгучніші археологічні відкриття з’являються не серед руїн храмів чи стародавніх міст, а просто під звичайними полями...