Сковорода – гурман і мандрівник: український філософ обожнював сир «Пармезан», вишукане вино і пиво

Справжня історія

А також є свідчення, що він подорожував Європою… 

Григорій Сковорода – це багатогранна постать української культури. Він був не лише філософом, а й мандрівником, який, за деякими даними істориків, мав можливість відвідувати різні країни Європи. Є припущення, що він міг бути членом токайської комісії, створеним після викупу російським імператорським двором виноградників в Угорщині, де створили виробництво вин для своїх потреб.

Також є свідчення, що члени цієї комісії часто запрошували на бали, модні тижні, дегустацію вин та вишуканих страв. 

«Ми достеменно не знаємо, чи бував там і Сковорода, однак в одному зі своїх листів він писав про період у житті, коли він «піддавшись впливу ототочення, зашкодив своєму здоров’ю через нестриманість у їжі та алкоголі», – оглядає дослідник історії Акім Галімов. 

Із тих самих листів філософа відомо, що саме подорожуючи Європою, він скуштував «Пармезан», після чого закохався в цей сер. Також Сковорода писав і про вишукані вина та пиво. Однак останній напій він любив якраз зварених на Слобожанщині. 

Припущення дослідників, коли саме Григорій Сковорода міг подорожувати Європою, розходяться. Історики кажуть, що, швидше за все, це було після 1749 року.

«Є документ, який підтверджує, що у 1749 році Сковорода ще був у Києві. – розповів Акім Галімов – Його знайшов історик Яременко. Це витяг зі справи, яку розглядало Києво-Подільське духовне правління 28 квітня 1749 року».

Що це була за справа, подивіться на відео:

Читай також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.