Нащадок династії Терещенків, француз Мішель, повернувся на історичну батьківщину і потрапив у будівлю своїх предків за максимально прозаїчних обставин — під час оформлення дозволу на проживання.
Кияни та гості столиці щодня проходять повз величні споруди на вулиці Терещенківській. Національний музей та Київська картинна галерея давно стали культурними візитівками міста. Проте мало хто замислюється, що саме цій родині столиця завдячує появою Київського політехнічного інституту, дитячої лікарні «Охматдит» та музею Тараса Шевченка. Один із розкішних будинків у центрі Києва колись належав Михайлу Терещенку і саме туди на початку 2000-х років прийшов його онук Мішель, навіть не здогадуючись про родинний зв'язок із цими стінами.
«Мішель Терещенко народився і виріс у Франції. У 2002 році він приїхав до України як звичайний турист, щоб на власні очі побачити землю, яку в його родині завжди згадували з особливим трепетом», - розповів дослідник історії Акім Галімов.
Іноземець планував просто дослідити коріння. Натомість бюрократична процедура привела його в будівлю, де за радянських часів облаштували Відділ віз та реєстрації (ВВІР).
Французький гість згадує, що сувора чиновницька атмосфера миттєво змінилася, щойно працівники установи побачили його паспорт. На другому поверсі нащадка магнатів уже чекав керівник установи.
«Коли я вперше приїхав в Україну, це був ледь не перший будинок, де я побував. Але я не знав, що саме тут народився мій дідусь. Я прийняв рішення залишитися жити в Україні у 2002 або 2003 році. Мені одразу сказали, що треба їхати у ВВІР та отримати дозвіл. Я зателефонував туди, там була жінка з дуже суворим адміністративним голосом. Запитала, чи є оригінал диплома, сертифікати, інші документи. Я відповів ствердно і назвав своє прізвище. Коли я прийшов, на мене вже чекали. Сказали підніматися на другий поверх до директора. В кабінеті я побачив дуже розкішний декор, збереглися дерев'яні елементи та автентична ліпнина — усе це не чіпали. Керівник зустрів мене словами: «Я дуже радий бачити вас у будинку, де народився ваш дідусь». А я про це навіть не здогадувався», - так описав Акіму Галімову ті події Мішель Терещенко.
Цей візит повністю змінив плани француза. Що глибше чоловік занурювався в архівні документи, то сильніше відчував ментальний зв'язок із Україною.
Невдовзі Мішель відкрив для себе Глухів — місто, з якого свого часу і почалася грандіозна бізнес-імперія його родини. Він ухвалив радикальне рішення: переїхав туди жити. Заснував бізнес із вирощування льону, почав активно допомагати місцевій громаді та одружився з українкою. Згодом під впливом масштабу постаті свого пращура навіть балотувався на посаду міського голови Глухова та виграв вибори.
Більше цікавого про родину, яка зіграла велику роль в історії України, дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також: