Не селяни, а пани та воїни: ким насправді були українські козаки?

Справжня історія

Вони були не просто вільними селянами, як стверджує радянський міф…

Українські козаки є однією з найзагадковіших і найважливіших постатей української історії. Багато хто вважає, що козаки були селянами, які втікали від панщини на південь. Ця версія досить популярна, особливо в радянські часи, коли її підживлювала ідеологічна складова про класову боротьбу.

Проте сучасні українські історики мають іншу точку зору. Вони стверджують, що перші козацькі лідери були воїнами знатних родів. Імена таких лідерів, як Предслав Лянцкоронський чи Бернард Претвич, часто згадуються в історичних документах. Вони служили польським монархам і разом із іншими шляхтичами охороняли кордони Польського королівства від нападів кримських татар.

Це дуже схоже на життя середньовічних лицарів у Європі. Тож, чи можемо ми сказати, що запорізькі козаки були своєрідним орденом на півдні України? Відомий дослідник історії Півдня України Олексій Паталах вважає, що так:

«Це лицарський християнський орден. Кошовий отаман фактично як магістр ордену. Він повинен дотримуватись целібату, як і вся інша старшина. Тобто, керівництво козацтва можна порівняти з воїнами-ченьцями. На Запорозькій Січі вони чітко керували всіма іншими прошарками козацтва».

Таким чином, запорозькі козаки були не просто вільними селянами, а організованим військовим орденом. Їх можна порівняти з лицарями, які захищали кордони своєї держави. Це відкриття змінює наше розуміння козацької історії і ролі козаків у захисті українських земель.

Більше подробиць про це – у проєкті «Справжня історія» просто зараз:

Читай також:

Поки історики сперечаються про технічні характеристики ракети «Восток-1», дослідники метафізики дивляться значно глибше — у саму суть імені, яке стало легендою. 
Уявіть собі, що українські князі могли визначати, хто правитиме Московією…
Чисельна перевага ворога нічого не варта, коли на твоєму боці правда, рідна земля і холодний розрахунок великого полководця.
Понад шість століть Мачу-Пікчу стоїть високо в Андах, ігноруючи закони сучасної інженерії та руйнівну силу природи. 
Музеї зазвичай асоціюються з тишею, історією та повагою до минулого…
Світ звик думати, що велика війна — це те, що відбувається десь далеко або лише в підручниках історії. Проте сьогодні на мапі Європи є точка, де напруга відчутна майже фізично.