У «Повісті врем’яних літ» Рюрик постає як засновник династії, але поза межами літопису його постать розмивається. Історики роками намагаються знайти хоча б один прижиттєвий документ або артефакт, який би підтвердив: так, такий князь дійсно керував у IX столітті.
«Рюрик — постать напівлегендарна. Ми не маємо прямих доказів, що князь із таким ім'ям взагалі існував і правив у середині IX століття», - зазначив у своєму проєкті дослідник історії Акім Галімов.
Схоже, літописець просто заповнював «білі плями» в історії, створюючи красивий міф про початок правлячого роду.
Що не так із Новгородом, де нібито сидів варяг?
Якщо постать князя ще можна списати на брак документів, то з географією сперечатися важче. Літопис стверджує, що Рюрик сів княжити у Новгороді, проте лопата археолога каже зворотне і результати розкопок свідчать: у IX столітті на місці Новгорода не було жодного міста.
«За даними археології, Новгород як місто виник лише у першій половині X століття. Тобто в час, коли Рюрик нібито там княжив, цього міста просто не існувало», — пояснює Акім Галімов.
Виходить цікава ситуація: князь-фантом правив у місті-привиді – це руйнує популярний міф про те, що Русь «почалася» на півночі.
Як з’явилася «драма» про Аскольда, Діра та Олега?
Літописна версія нагадує династичну боротьбу за престол: Рюрик посилає своїх воєвод Аскольда і Діра на Константинополь, вони бачать «безхозний» Київ і залишаються там, потім з’являється Олег із маленьким Ігорем, вбиває попередників і захоплює владу.
Насправді цей текст писався через сотні років після описаних подій. Коли інформації бракувало, автори вмикали фантазію. Це перетворило сухий звіт на літературний твір, де реальні факти змішані з легендами для легітимізації правлячої династії.
Навіщо цю історію використовують сьогодні? Відповідь – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також: