«Українізація» князівства Литовського і Руського: як Литва перейняла нашу мову, закони і культуру? 

Справжня історія

Початок 14 століття став часом великого «перезавантаження» для українських земель і всієї тогочасної Європи. 

Поки Золота Орда втрачала хватку і тріщала по швах, на політичній карті Європи з’явився новий гравець, який змінив правила гри на століття вперед – Велике князівство Литовське (ВКЛ) — державу, яку ми звикли вважати чужою, хоча насправді вона була нашою!

«У 1316 році Литовське князівство очолює великий князь Гедимін, який і почав об'єднання литовських та руських земель в одну державу. Саме він першим назвав свої володіння «королівством литвинів і русинів», - розповів у своєму проєкті дослідник історії Акім Галімов.  

Але дослідник зауважив, що Гедимін не здійснює завоювання. 

«Це було саме добровільне об'єднання зі збереженням абсолютно усіх культурних, політичних та національних традицій, а також збереженням земель та власності. Понад те, самі литовські еліти переймають руську мову і писемність», - зазначив Акім Галімов. 

Фактично, литовські князі «українізувалися» швидше, ніж встигали облаштуватись у нових замках. Староукраїнська стала мовою канцелярії, законів та елітного спілкування. Литовці принесли із собою лише військову силу та захист від кочівників, а натомість повністю занурилися у нашу культуру.

«Литовці стають надійними захисниками від Орди. Як частина Великого князівства Литовського, руські землі і населення переживають період розквіту», - підкреслив важливу деталь щодо тогочасного життя Акім Галімов.

Для тогочасного українця це був вигідний контракт: ти залишаєшся при своїй вірі, мові та звичаях, але замість того, щоб платити принизливу данину ханам, отримуєш захист професійного війська. Гедимін, а згодом Ольгерд і Любарт, побудували систему, де руська ідентичність була не просто збережена, а стала фундаментом держави.

Просто про непросту історію України, дивись у проєкті Акіма Галімова:

Читай також: 

Багато хто із відвідувачів, дивлячись на величезний скелет тиранозавра у музейному залі, переконані: перед ними рештки, які пролежали в землі мільйони років. Проте реальність інша. 
Десятиліттями історія ставки «Вервольф» під Вінницею обростала шарами міфів. Розповідали про багатоповерхові підземні міста, зацементовані скарби Третього Райху та неприступні бетонні каземати.
12052026
Сидяча робота здається спокійною та комфортною, але тіло має зовсім іншу думку. Після кількох годин за комп’ютером з’являється напруга в шиї, важкість у попереку, а іноді й відчуття, ніби спина «дерев’яніє»...