Вони залишали рідні домівки та вирушали за тисячі кілометрів — на Далекий Схід. Так з’явився Зелений Клин, територія біля Тихого океану, яку наші предки фактично перетворили на далеку Україну. Але за цим переселенням стоїть не жага до пригод, а жорстокий економічний розрахунок Російської імперії, який поставив цілу націю на межу виживання.
Донедавна у шкільних підручниках скасування кріпосного права часто описували як велике благо та «визволення» селян. Насправді ж реформа Олександра II стала для українців фінансовим зашморгом.
«Людям дали формальну свободу, але відібрали головне — можливість годувати себе», - зазначив дослідник історії Акім Галімов.
У своєму проєкті він детально розібрав механізм цієї історичної маніпуляції. За його словами, селяни опинилися в ситуації, коли земля залишилася у власності поміщика, а за право володіти власним наділом доводилося платити космічні суми.
«Селянин мав викупити землю не за ринковою ціною, а за капіталізованою вартістю. Тобто рахувалося, скільки доходу поміщик міг би отримати, якби кріпосні й далі працювали на нього. В результаті ціна була в кілька разів вищою за ринкову», — пояснив Акім Галімов.
Держава виступила посередником, але зробила це з вигодою для казни та дворян. Поміщикам виплачували 80% вартості землі одразу, а селяни ставали боржниками перед державою на довгі 49 років ще й під відсотки. Таке тотальне збідніння, яке в народі влучно назвали «голодною реформою», спровокувало масову міграцію.
«У відчаї мільйони селян наважувалися на переселення в далекі краї. Куди завгодно, аби тільки мати клаптик землі, з якого можна було би прогодуватися», - розповів дослідник історії.
Таким клаптиком став Далекий Схід, край який назвали «Зелений Клин». Українці не просто вижили в суворих умовах Приамур’я та Примор’я, а й будували там школи, видавали газети та згодом навіть боролися за те, щоб ці землі офіційно визнали частиною України.
Що це була за земля та яке відношення вона мала до опіумних війн, розповів дослідник історії Акмі Галімов у своєму проєкті:
Читай також: