Дослідник історії Акім Галімов у своєму проєкті розповів про цікаві факти з юності Івана Франка, які змушують по-новому подивитися на поняття «вундеркінд».
Усе почалося в Дрогобичі. Батьки, відчуваючи потенціал сина, віддали шестирічного Івана до початкової школи, а згодом перевели до престижнішого закладу з німецькою мовою викладання. Результат був миттєвим і вже у вісім років хлопець вільно володів німецькою та польською мовами, а в одинадцять – став учнем Дрогобицької реальної гімназії імені Франца Йосифа, де його інтелект почав шокувати навіть викладачів.
Спробуйте на мить відтворити в пам’яті хоча б одну довгу розмову з вчорашнього дня. Франко ж робив це із академічними лекціями. Поки однолітки лише вчилися структурувати думки, він уже формував власну інтелектуальну базу.
«Він міг дослівно повторити годинну лекцію вчителя, знав на пам'ять усього «Кобзаря», брався до перекладів творів Гомера, Софокла, Горація, Евріпіда та «Слово о полку Ігореві», - навів факти, які важко осягнути сучасному студенту Акім Галімов.
Цікаво і те, що нестаток грошей змушував Франка шукати заробітку, і він знайшов його там, де інші бачили лише труднощі — у навчанні. Гімназист допомагав однокласникам з уроками, фактично створивши власний освітній стартап.
Найцікавіший випадок стався, коли Іван навчався у сьомому класі. Його запросили репетитором до родини Рошкевичів. Завдання було непростим: підтягнути третьокласника Ярослава, який навчався у тій самій гімназії.
«Розумієте, Франку було всього 13-14 років, а він уже працював репетитором. За вчительство з ним розрахувались костюмом», - підкреслив іронію та складність тогочасного побуту Акім Галімов.
У домі Рошкевичів Франко познайомився з молодшою за нього на півроку Ольгою, сестрою свого учня Ярослава. Юнацьке захоплення Ольги та Івана поступово переросло у перше кохання.
Більше цікавого із життя видатного українця – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова.
Читай також: