Битва за ресурси 21 століття: чому США так вхопилися за ідею отримати українські надра? 

Справжня історія

За оцінкою Forbс за 2023 рік наші корисні копалини оцінили у 15 трильйонів доларів

У сучасному світі, де технологічний прогрес визначає економічну та військову міць, доступ до стратегічних ресурсів стає питанням національної безпеки. Сполучені Штати, усвідомлюючи свою залежність від Китаю у видобутку та переробці рідкісноземельних металів, активно шукають альтернативні джерела постачання. І в цьому контексті Україна з її потенційно багатими надрами опиняється в центрі геополітичної гри.

Згідно з даними Геологічної служби США, Китай домінує на ринку рідкісноземельних металів, контролюючи 68,6% світового видобутку. США, попри свої значні ресурси, займають лише 12,3% ринку. Така ситуація створює стратегічну вразливість для Сполучених Штатів, особливо в умовах зростаючої конкуренції з Китаєм. Саме тому США активно шукають можливості диверсифікувати свої джерела постачання критичних металів. І Україна, з її потенційно багатими надрами, викликає особливий інтерес.

«Звісно, ми не знаємо про яку кількість і яких мінералів йдеться, коли говоримо про українськи надра. – зазначає дослідник історії Акім Галімов – Єдині дані, якими можемо оперувати, - це оцінка журналу Forbс за 2023 рік. Там усі українські корисні копалини оцінили у 15 трильйонів доларів. Але є набагато скромніша оцінка від Національної академії наук України – 1,2 трильйони доларів». 

Проте, незалежно від точних цифр, очевидно, що українські надра мають величезний потенціал. Інтерес США до українських ресурсів не є випадковим. Він вписується в ширший контекст геополітичної конкуренції між США та Китаєм. Контроль над стратегічними ресурсами – це ключ до технологічної та економічної переваги у 21 столітті.

Більше про корисні копалини України та їхню історію дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:

Читай також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.