Кулі свистіли вздовж вулиці Коперника, а лінія фронту розрізала місто по живих кварталах, перетворюючи вчорашніх сусідів на смертельних ворогів. Проте посеред цього хаосу стався випадок, який сьогодні видається сюрреалістичним: запеклий бій зупинили лише для того, щоб дати дорогу пожежникам. Як у розпал війни за державність воюючі сторони змогли відкласти гвинтівки заради порятунку міської нерухомості?
Будівля Головної пошти тоді опинилася в самому епіцентрі подій. Коли там спалахнув вогонь, ситуація стала критичною для обох сторін. Пожежа не обирає прапор, вона просто знищує місто. У цей момент спрацювала дивна, майже лицарська логіка міської війни.
Згідно зі словами дослідника історії Акіма Галімова, цей епізод став одним із найбільш показових маркерів конфлікту. В інтерв’ю досліднику історик Олег Павлишин пояснив, що тогочасні структури життєзабезпечення міста зберігали певний нейтралітет.
«Загорілася Львівська пошта і почалася пожежа – це дуже характерний епізод. Парламентарі домовилися припинити вогонь. Приїхала пожежна частина, загасила полум’я, і лише після цього бої продовжилися. Пожежники належали місту, а місто — це влада для всіх», — зазначив Олег Павлишин, історик ЛНУ імені Івана Франка та член українсько-польської комісії.
Міські служби сприймалися як спільне благо, яке не можна нищити, навіть якщо ви прагнете вибити ворога з сусіднього вікна. Це була війна за право володіти містом, а не війна на його повне винищення.
Перемир'я оголошували часто. Працювали спеціальні комісії, засідали поважні делегати, звучали заклики припинити кровопролиття. Сторони справді намагалися знайти мирний шлях, але всі ці домовленості мали лише ситуативний характер. Це було порозуміння на побутовому рівні — зберегти пошту, дати воду, прибрати тіла — але на національному рівні ніхто не збирався поступатися. Львів був занадто цінним призом для обох народів.
10 листопада стало очевидно, що ні одна зі сторін не може суттєво посунути лінію фронту, але вже 11 листопада поляки змогли змінити хід подій на свою користь. І виявилось, що ключ до успіху у боях за Львів лежав у Перемишлі. Більше про це – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також: