Сьогодні ми звикли до дефіцитів та кредитів, але за Мазепи економіка Гетьманщини демонструвала справжні аномалії зростання. Генеральна директорка Національного заповідника «Чернігів стародавній» Наталка Реброва підкреслює, що це була унікальна доба, коли фінансовий ресурс держави перевищував її тогочасні апетити. Історики пояснюють такий успіх не випадковістю, а продуманим сприянням підприємництву. Гетьман не просто збирав податки — він створював умови для того, щоб люди хотіли заробляти.
Одним із головних «драйверів» зростання стало млинарство. Раніше цей надприбутковий бізнес був закритою кастою, доступною лише верхівці влади та козацькій старшині. Мазепа зламав цю монополію. Дослідник історії Акім Галімов зазначив, що гетьман дозволив володіти млинами міщанам та монастирям.
«Це спровокувало справжній бум. По всій країні почали масово зводити нові млини різних типів, що моментально оживило внутрішній ринок», - додав Галімов.
Проте хлібом єдиним економіка не обмежувалася. Мазепа фактично запровадив систему пільг для тодішніх «стартапів». Найпопулярнішими напрямками стали видобуток селітри (критичної сировини для виробництва пороху) та поташу. Останній був незамінним у скловарінні та виготовленні мила. За словами Акіма Галімова,
«Чернігівський полк став піонером у виробництві скла. Більше того, гетьман відкрив ринок для іноземного капіталу. В Україну потекли інвестиції та фахівці з Німеччини, Швеції, Литви та Австрії. Поки правобережні землі потерпали від руїни, Лівобережжя обростало заводами, фабриками та новими житловими кварталами», - пояснив дослідник історії.
Більше цікавого про «золоту добу» Гетьманщини, дивись у проєкті Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: