За три з половиною роки війни з полону повернулися понад 3140 бранців, але не всі – живими. Як свідчить історія обмінів, найчастіше повернення бійців відкладається через зрив домовленостей з боку терористів. Від української сторони вони вимагають видати злодіїв, засуджених за тяжкі злочини.
Уперше публічно про полоненого заговорили у травні 2014, а перший публічний обмін відбувся у грудні того ж року. Уже з червня 2014 знущання над полоненими українцями – постійна рубрика в Інтернет-каналах терористів. Українська символіка в полоні прирівнюється до вироку. 134 українських бійці в полоні були страчені. Інших хворими та знесиленими виганяють на паради, а віддати спочатку погоджуються лише найбільш покалічених.
У Борисполі зустрічали звільнених з полону українцівУ переговори постійно втручаються непричетні перемовники, намагаючись викачувати гроші. Сотні хлопців стають розмінними монетами в політичних ігрищах. Та й для російських бойовиків вони лише «обмінний матеріал – українських полонених вимінюють на людей, які стріляли у наших солдатів та катували наших людей.
Ніколи достеменно не відомо, чим закінчиться черговий обмін. Чи прийдуть бойовики забирати своїх, скільки українців погодяться віддати та чи поїдуть наші нарешті додому. Мами, дружини та діти полонених теж стають заручниками у цій війні. Вже три роки вони пікетують із фото рідних, змінюються тільки цифри на плакатах – кількість днів у полоні.
Як наші поверталися додому, нагадає Спецкор на 2+2!