Люди розкритикували офіційний девіз ДБР

Спецкор

Чому бойовий клич Романа Труби, очільника ДБР, розкритикували і науковці, і пересічні українці, розкаже Спецкор на 2+2!

Державне бюро розслідувань України – це новий правоохоронний орган, створений для боротьби зі злочинами високопосадовців, як зазначено на офіційному сайті установи. Новий, хоча створений був майже три роки тому.

Його очільника Романа Трубу призначили у листопаді 2017-го. За цей час він не знайшов приміщення для роботи, відхилив кандидатів на посади, але зробив герб і придумав гасло.

"Нехай буде правосуддя, навіть якщо загине світ!" – саме таке гасло латиною узяло на озброєння як офіційний девіз Державне бюро розслідувань.

"Пройшов не один день, не одна ніч і не один тиждень, коли ми з багатьох можливих варіантів обрали саме цей, який, на мій погляд, буде відповідати тим принципам роботи, які я маю намір закласти в діяльність ДБР", – повідомив директор Державного бюро розслідувань Роман Труба.

В Києві підбили підсумки двотижневої роботи велопрокату

Речення, яке стало лозунгом ДБР, вперше пролунало дві тисячі років тому. Це давньоримський крилатий вислів, який використовували римські судді і прокурори під час винесення жорстоких рішень.

Науковців такий вибір дивує. Доктор філософських наук Роман Додонов каже, що цим висловом часто описували безглуздість законів і рішень на їх основі. Протягом століть вислів змінювався, але його головний іронічний посил, кажуть лінгвісти та філософи, лишався незмінним.

Директор ДБР усі претензії відкидає і не приховує: лозунг обирав сам. Наразі в Бюро працює три людини – директор та два його заступники.

Більше новин з понеділка по п'ятницю о 18:15 у програмі Спецкор на 2+2. 



Кінематограф та масова культура століттями нав'язували нам образ османського гарему як місця виключно для чуттєвих розваг та втіх правителя. Однак реальність султанського палацу Топкапи у Стамбулі мала зовсім інше значення.
В Османській імперії процес прийому їжі правителем нагадував суворий ритуал. Султани їли наодинці, у повній тиші, а рецепти улюблених страв охоронялися як найважливіші державні таємниці.
Життя в султанському гаремі часто уявляють як золоту клітку для безправних полонянок. Проте насправді це було не так. 
Поки звичайні мешканці Туреччини у 15-16 століттях харчувалися хлібом, водою та сочевицею, за мурами палацу Топкапи розгорталося справжнє кулінарне дійство. 
За масивними дерев’яними брамами стамбульського палацу Топкапи століттями вирувало життя, приховане від сторонніх очей. 
02092026
Уявіть римський бенкет: навколо столу лежать гості, спираючись на лівий лікоть, слуги подають страви, а вечеря триває годинами...