Тестостерон та навіювання: як військові паради та патріотичні мітинги перетворюють людей на зомбі?

Під маскою пропаганди

Такі масові заходи – ще один інструмент пропаганди…

Психологи та історики давно звернули увагу на важливість масових заходів у військовій пропаганді. Паради, мітинги та концерти є ідеальними платформами для перекодування людини в потрібний емоційний стан. За словами психологині та кандидатки історичних наук Олени Шершньової, під час таких заходів активується «колективне несвідоме»:

«Карл Юнг, відомий психолог, вважав, що «колективне несвідоме» зберігає ментальну пам'ять людства протягом тисячоліть. Під час масових заходів люди стають особливо вразливими до зовнішнього впливу. Ритмічні дії, такі як танці чи співи, можуть зробити людей схожими на зомбі. Це використовують маніпулятори, пропагандисти та релігійні фанатики, щоб керувати масами».

Ключову роль у цьому процесі відіграє сплеск тестостерону. Дослідження феномену істерії футбольних фанатів показали, що перемога улюбленої команди підвищує рівень тестостерону на 25%. Подібний ефект спостерігається і під час військових парадів, патріотичних мітингів та концертів. Різкий сплеск тестостерону вимикає критичне мислення та робить людину відкритою до навіювання.

Під час масових заходів люди знаходяться під впливом сильних емоцій. Це створює ідеальні умови для навіювання. Цим і користується російська пропаганда. Маніпулятори рф використовують цей момент, щоб передати свої ідеї та установки.

Більше про цей метод впливу пропаганди – у проєкті «Під маскою пропаганди» просто зараз:

Loading...

Читай також:

Сучасний кінематограф вийшов за рамки простої розваги. Глядач 21 століття вимагає логіки та наукової достовірності навіть у казкових чи фантастичних сюжетах. 
Розвиток технологій відбувається настільки стрімко, що межа між фантастичним трилером і науковим звітом майже зникла. 
10102026
Король Чарльз у ніч аварії переживав не просто особисту трагедію.
10102026
Енцелад довгий час здавався звичайним крижаним супутником Сатурна…
Феномен творчості Жуля Верна змушує істориків та науковців ламати голови вже не одне покоління.