Методи пропаганди «багаторазове повторення»: як кремль впливає на маси через інтернет-фронт?

Під маскою пропаганди

Геббельс вважав його одним із найефективніших…

У світі сучасних засобів масової інформації російські пропагандистські методи набули нового розмаху. Кремль, використовуючи як телебачення, так і Інтернет, активно прагне впливати на свідомість суспільства. Зокрема, створюються сотні тисяч фейкових акаунтів у соціальних мережах, де через ботів і тролів поширюються мільйони повідомлень. Це створює ілюзію масовості, адже один і той самий контент повторюється безліч разів.

Такий прийом пропаганди, відомий як «багаторазове повторення», не є новим. Геббельс, нацистський пропагандист, вважав його одним із найефективніших. Він вважав, що брехня, повторена достатню кількість разів, стає сприйнятою як правда. Цей метод активно використовується і російськими пропагандистами.

Успіх пропаганди кремля ґрунтується на повторенні кількох десятків брехливих тез, які транслюються десятиліттями. Через постійне нагнітання ідеї з різних джерел, вони увійшли в суспільну свідомість як правдива інформація.

Ці методи впливу важко протистояти, адже середньостатистична людина може легко піддатися ілюзії, що постійне повторення робить інформацію правдивою. Це робить пропаганду кремля подібною до методів, використовуваних нацистськими пропагандистами, зокрема Геббельсом.

Більше цікавого – у проєкті «Під маскою пропаганди» просто зараз:

Loading...

Читай також:

Досвід територіальної близькості з агресивним сусідом змушує держави мислити категоріями тотальної оборони. 
У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати.