Актор Євгеній Ламах розповів про свого героя, якого він зіграв у серіалі «Одна родина. Весілля»

Одна родина. Весілля

27 жовтня о 18:30 телеканал 2+2 покаже чотирисерійну стрічку…

Події серіалу розгортаються після 2014 року в деокупованому шахтарському містечку. Колишні друзі, а зараз закляті вороги Павло Доценко і Гриша Куліков стають головними претендентами на посаду мера. Змагаючись за голоси містян, кандидати з дружинами потрапляють у складні, заплутані, а іноді й кумедні ситуації. Непорозуміння між родинами не вщухають навіть після новини про заручини їхніх дітей, ролі яких зіграли Дар’я Пльондер та Євгеній Ламах. Знімання проходили у Києві та Ірпені цього року.

Євгеній Ламах розповів у інтерв’ю про свою роль у серіалі.

- Женю, анонсуючи вихід серіалу, ви писали, що ми і посміємося, і поплачемо разом. Це трагікомедія?

- Я б не обмежувався жанром. Це народна історія, зрозуміла кожному. Як і в звичайному житті, тут є драматичні моменти – конфлікт батьків і дітей, неможливість почути один одного, непорозуміння між коханими. І, звісно, трошки гумору. Наприклад, як ми, українці, любимо гаряче доводити свою думку і сперечатися, навіть коли на те немає причини.

- Події серіалу розгортаються після 2014 року в деокупованому шахтарському містечку. В моїй голові це умовно Донеччина. Герої знаходяться на порозі повномасштабного вторгнення з боку рф. Що в цій стрічці на першому плані?

- На першому плані – люди та їхні історії, що вони переживають, як виживають в таких умовах і реаліях. Це правдиве кіно.

Тут немає абсолютно позитивних чи негативних героїв. Кожен з них щирий у своїх намірах, у кожного своя правда, своя сюжетна лінія. Наприклад, мій герой Тарас хоче одружитися на дочці головного конкурента його батька. Він не розуміє, чому батьки постійно сваряться і не можуть погодитись з їхнім вибором. Справжня історія Ромео і Джульєтти. Усі ці сварки здаються їм найбільшою проблемою, аж поки в останній серії не розпочинається повномасштабна війна.

- А які моменти любите згадувати?

- Мені добре запам’яталася сцена, де наші з Дашою герої втікають від батьків на кар’єр. Ми знімали на каньйоні в Гостомелі. Там неймовірні красоти – ми були наче маленькі піщинки на тлі природи. Пам’ятаю, як Тала Калатай на підборах раз за разом вибиралася по цьому піску, які у них були діалоги з Ларисою Трояновською, як вони влучно імпровізували.

Повне інтерв’ю актора читай на сайті kp.ua

Читай також:

Те, що театрали та кінорежисери роками називали «магією сцени» або внутрішнім перемикачем, насправді є чітким та дещо лякаючим фізіологічним процесом.
Перші години після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС чітко оголили головний принцип радянського керівництва — захищати честь мундира, навіть коли навколо плавиться пресований графіт і зашкалюють дозиметри. 
У 1960-х роках бразильський режисер Аугусто Буал вирішив повністю змінити правила театрального мистецтва і переніс сцену туди, де її ніхто не очікував побачити. Він створив так званий «невидимий театр». 
07052026
Згідно із законом збереження енергії, вона нікуди не зникає, а лише змінює форму.
Сьогодні сцена перетворюється на простір, де цифрові технології та інженерія працюють нарівні з режисером, щоб викликати у глядача максимальний емоційний відгук.
Коли ми говоримо про аварію на ЧАЕС, то часто згадуємо помилки персоналу чи фатальний збіг обставин під час експерименту. Проте справжня причина трагедії була закладена в фундамент станції ще на етапі креслень.